• Сьогодні: Середа, Вересень 19, 2018
Інфо ПС

НАМ ПОТРІБНА ХІРУРГІЧНА ОПЕРАЦІЯ, ТОМУ ЩО В ОРГАНІЗМІ ПІД НАЗВОЮ «УКРАЇНА» ПОЧАЛАСЯ ГАНГРЕНА

 

Колись, ще в середині 90-х, я назвав Кучму не гарантом, а ігнорантом Конституції. А усі ці ющенки, януковичі і порошенки — це пташенята гнізда Кучминого. Однак вони змогли перевершити свого вчителя.

Янукович хотів жити, як монарх, але для цього він намагався створити під себе конституційну базу. Тобто, він хотів жити за Конституцією, але за тією Конституцією, яка би його влаштовувала. Він хотів президентську республіку. І от, таким чином, за Януковича змінили парламентську республіку, — якою була Україна на підставі змін до Конституції 2004 року — на президентську. І він отримав ті самі повноваження, які мав Кучма. І цього, в принципі, було достатньо для того, аби його вважали президентським монархом.

А Порошенко набагато цинічніший, ніж Янукович. З 2014 року Україна — парламентська республіка. Однак Порошенко, як і Янукович, намагається «натягнути» на себе повноваження «монарха», керівника президентської республіки. Він намагається підрихтувати Конституцію, але в неконституційний спосіб. Адже він законами надає сам собі набагато більше повноважень, ніж це передбачає Конституція.

Тобто, Янукович намагався діяти на підставі Конституції, хоч і «скроєної» під нього. А Порошенко, навпаки, робить усе в піку Конституції. В піку Конституції він не оголошує воєнний стан, в піку Конституції він де-факто усунув себе з посади Головнокомандуючого. У нас же АТО керує не Головнокомандуючий, а якийсь там заступник голови СБУ. Всього-на-всього. Цим Порошенко, фактично, роззброїв народ України. Він роззброїв українську правову, адміністративну, військову систему.

А паралельно — він законами надає собі додаткових повноважень, які йому ніхто не має права надавати.

Візьмемо НАБУ. Ситник призначений Порошенком у неконституційний спосіб. При всій повазі до структур, які повинні боротися з корупцією. До речі, і Роман Труба, директор Державного бюро розслідувань —  так само у неконституційний спосіб призначений.

Я повторюю: у президента є лише ті повноваження, які йому виписані в Конституції. І це підтверджують як мінімум чотири рішення Конституційного суду.

Ми про це говоримо постійно! Ми створили громадську організацію «Інститут Права і Суспільства». Я, Кармазін, Домбровський — і здійснюємо експертні аналізи законів, які ми вважаємо суспільно значимими. Звісно, це аматорство, і, звичайно, ми беремо все, що хочемо, на свій розсуд, на свій смак — той чи інший закон, аналізуємо його, даємо висновки.

Ми аналізували і Мінський договорняк… Я його по-іншому не називаю. Наш аналіз цього договорняка — на двадцяти сторінках. Ми запрошуємо журналістів на свої прес-конференції, на яких роздаємо експертні висновки. Знаєте, скільки журналістів приходить на наші прес-конференції? Один-двоє… Ось у цьому — вся проблема сьогоднішня так званих вільних ЗМІ. А ми ж показували журналістам чотири рішення КС, в яких чітко написано, що у парламенту і у президента є лише ті повноваження, котрі виписані Конституцією (а повноваження Кабміну, приміром, встановлюються і Конституцією, і законами України). І що КСУ ще в 2003 році, ще за Кучми, чітко визначив, що Конституція унеможливлює розширення повноважень парламенту і президента законами. Повторюю для ідіотів: унеможливлює.

Ми, в президентській республіці Кучми, чинили в парламенті опір набагато більший, ніж сьогоднішній парламент чинить президенту в умовах парламентської республіки. Ось у цьому катастрофа. Я вже не кажу про так звану судову реформу. Відбувається розвал усієї правової і судової системи країни.

Ми наводимо приклади повного ігнорування Конституції безпосередньо Порошенком і його командою. Але нас ніхто не чує. По-перше, суспільство наше після Революції Гідності стало мовчати. Тому що у нас при владі — морально деградовані особи. Вони своїми вчинками демонструють кожному громадянину України, що закон можна викинути в смітничок, будь-який. І ви бачите, що відбувається і на вулицях, і в так званій реформованій поліції, і в так званому міністерстві оборони під час війни. Крадіжки, корупція, насильство, торгівля на крові…

Потрібно всіх усунути від влади. Іншого виходу немає. Тому що достукатись до них, до цих «розумних голів», уже неможливо. Скільки було прес-конференцій, які ми проводили. Першу прес-конференцію по Мінському договорняку ми провели ще в 2015 році. По Мінському договорняку я виступав у Шустера, ще коли його не закрили, я всього двічі у Шустера був і показував сутність цього так званого договору. Ну то й що? І хто прислухався до мене? Які висновки зробили ті, хто сидить на Банковій і на Грушевського? Ніяких. Ну, якщо до них не доходить — значить, треба усувати їх всіх від влади в будь-який спосіб. Якщо суспільство мовчатиме й далі, — значить, ця клептократична влада його влаштовує. Але ж вічно так продовжуватися не може… Бо далі буде колапс. Он Іран демонструє, що треба робити. А там лише ціну на яйця підвищили, а не тарифи ЖКХ.

Ми дуже уважно проаналізували Мінський договорняк. От там написано: «Тристороння контактна група». Добре, тоді визначте статус кожної сторони!

Це — одна шайка. Тому що Кучма проводив тут промосковську політику, Кучма в 1997 році підписав договір про перебування Чорноморського флоту Росії аж на 20 років, та ще й з пролонгацією кожні 5 років. Та той флот за п’ять років треба було вивести. І як тоді бути з 17-ю статтею Конституції, яка забороняє на території України будь-які іноземні бази? Чому суспільство не відреагувало на все це належним чином? А Харківський договорняк? Для мене вороги народу не лише Янучар, який Харківський договорняк підписав у 2010 році про пролонгацію базування російського Чорноморського флоту в Севастополі до 2042 року, а й всі, хто проголосував відповідний закон. А злочин Конституційного суду в тому, що вони не відкрили конституційне провадження для того, щоби визнати закон про ратифікацію неконституційним. До речі, Луценко чомусь не пред’явив звинувачення Януковичу у державній зраді за підписання угоди з Мєдвєдєвим. Чому Харківський договорняк залишився поза увагою видатного генерального прокурора — ніколи не задумувались?

Порошенко і вся його команда є агентами Кремля. Тому вони не хочуть Росію оголошувати агресором. Вони колаборанти. Вони колаборують з окупантами, так, як це робив маршал Петен. До речі, з ним ніхто переговори не вів. Ні Де Голль, ні Черчилль, ні Рузвельт. Я про це говорю як мінімум два роки, якщо не більше. Ну, якщо не доходить до основної маси людей у країні… Є, звичайно, якась кількість пасіонаріїв, які думають так само, як і я. Але ж у мас-медіа про це не говорять.

Нам потрібна хірургічна операція, тому що в організмі під назвою «Україна» почалася гангрена.

Гангрена держави і гангрена суспільства. Операція — це усунення сьогоднішньої бандократії від влади. Боротися з порушниками права правовими методами — означає свідомо іти на заклання. Я так вважаю…

В Ірані також все було зцементовано тридцять років поспіль. А за один день на вулиці вийшло кілька мільйонів… І в Бухаресті вийшло два мільйони, коли треба було захистити Лауру Кевеші, головного прокурора Національного антикорупційного директорату Румунії, яка реально бореться з корупцією, на відміну від наших борців. Так в Румунії 27 мільйонів населення, а в Україні — 40 мільйонів. І де у нас мільйони протестуючих на вулицях? На марші виходить максимум 30-50 тисяч. Максимум! Ну от і все.

Звичайно, якісь «точкові» перемоги були… І влада лякається, коли люди починають боронити свої права.

Але для того, щоб влада злякалась по-справжньому, на вулицях повинно бути як мінімум 2-3 мільйони, як у Бухаресті. «Точкові» протести, як це було у Кропивницькому, не змінять всю систему влади. Влада в одному місці програє, а в тисячах інших — виграє.

Подивіться, які фальсифікації, — масштабніші, ніж при Януковичі — відбувалися під час так званих виборів до так званих об’єднаних територіальних громад… Я не  знаю, що таке об’єднана територіальна громада за нашою Конституцією. Там немає такого утворення! В Конституції написано, що громади можуть об’єднуватися, але ні про яке утворення адміністративних округів під назвою ОТГ там мови немає. Це робиться, щоб остаточно зцементувати владну вертикаль, до самого низу. І всі мовчать. Більше того — так звані «патріоти» також волали про необхідність оцих ОТГ.

Якщо націонал-патріоти вважають себе державниками, вони не повинні підтримувати жодної зі структур Авакова, Турчинова чи Порошенка. А вже, я бачу, «Азов» — при Авакові. А Ярош — узяв і проголосував за зміни до Конституції. Одне діло — якщо б він проголосував по дурості, ну, буває таке… Та ми ж йому говорили, що не можна конституцію міняти під час війни. 157-ма стаття забороняє. Чого ж ти приперся у  парламент і проголосував? Я проаналізував увесь список голосуючих за ці конституційні зміни і тепер знаю, хто для мене ворог, а хто ні. І одночасно для України.

Необов’язково, щоб один лідер був — достатньо мати конгломерат лідерів, але вони повинні бути об’єднані однією думкою, ідеєю. Кличко — явно не державник. І це не був конгломерат, це були «попутчики», є таке російське слово. Не було у них державницького стрижня. У наших політиків нема державницького погляду на будівництво України. От і все.

«Атошники» у своїй переважній більшості лише танки вміють підпалювати. Слава їм за це і честь. Але як будувати державу — вони не знають. І якщо ці «атошники» тиснуть руку колаборанту Порошенку… Я  давно говорив, що громадянська мужність — річ набагато більш потужна, ніж військова мужність. Бо за своє життя я бачив і ветеранів Другої світової війни, і Великої Вітчизняної, і ветеранів афганської війни, і сучасних ветеранів. За своє довге 65-річне життя всіх їх бачив… Вони виявляли військову мужність, а в кабінетах начальників рабами ставали. Значить, мужності немає в них. Тому що сказати покидьку-начальнику, що він – покидьок, знаючи при цьому, що він може викинути тебе з роботи, — означає мати мужність. А її, мужності, сьогодні в нашому суспільстві обмаль.

Якщо ситуація не зміниться — вся Україна стане «ДНР/ЛНР». Тому що основна маса патріотів уже виїхала. Замість того, щоб воювати, об’єднуватися проти колаборантської влади, вони повиїжджали за кордон. Інша частина — здалась і годується з монарших рук. А інші — просто стануть рабами.

Зрозумійте, ця територія нікому не потрібна, усім потрібна лише наша земля. Недаремно пропагандист Вересень розповідав нам рекламні казки про те, що, мовляв, Україна в п’ятірці держав, де земля ще не приватизована. Були ж такі ролики, пригадуєте? Це ж усе підводка до того, що, мовляв, давайте продамо землю. А кому продати? Ну не українцю ж, який грошей не має. Продадуть лише колаборантам. Косюку, наприклад, з його Аграрною партією (Юрій Косюк, радник президента Порошенка, власник ПАТ «Миронівський хлібопродукт» і торгової марки «Наша ряба», мільярдер, котрий збудував маєток на території Садово-паркового комплексу НАН України «Феофанія», — ред.). А Порошенко і в цьому питанні головний злочинець, тому що в Конституції написано, що земля — це національне багатство всього українського народу.

Я можу бути за приватну власність на землю, але не за ринок. Тобто, у людини може бути приватна власність на землю, наприклад, якщо це фермерське господарство. Приватна власність на землю може передаватися лише в спадщину і лише тим, хто працює на землі. Якщо фермер хоче продати свою землю, він повинен продати її в державний фонд. Але не іноземцям, не іншим громадянам України. Ні вам, ні мені… Вона, земля, лише у спадщину може переходити до інших членів сім’ї, які можуть працювати або бажають працювати на цій землі. Ні — тоді поверни її державі. Ось на такий ринок землі я погоджуюсь. Між власником і державою.

З України роблять сировинний придаток. Перший удар було нанесено по Україні, коли її роззброїв Кравчук. Спершу ядерну, а потім — всю іншу зброю віддали на металобрухт. А чому ж наші хлопці гранатами Другої світової війни зупиняли москальські танки під Лутугиним, під Луганськом, на Савур-могилі? І, до речі, за чотири роки Україною нічого доброго зі зброї так і не зроблено. Кому потрібен патронний завод зараз, коли його треба було будувати ще в 2014 році. Нічого не робиться для створення обороноздатності нашої держави. У мене тісні контакти з батальйонами, з волонтерами, я бачу і знаю реальний стан справ…

Люди мали би подумати — а чому волонтери продовжують їздити в АТО? І чому волонтери купують снайперське озброєння? І чому волонтери купують пристрої нічного бачення? Чому планшети наведення виготовляють волонтери?

А чому до цих пір у нас нема голови Рахункової палати? Чому Рахункова палата досі не проаналізувала всі витрати на АТО з державного бюджету, до копійки? Може, такий фінансовий аналіз комусь дуже невигідний? І порошенковській адміністрації, і тим, хто сидить у парламенті. У нас же сьогодні взагалі жодної структури немає легітимної в державі. Сьогодні КСУ працює у складі, сформованому ще яничарами. Ви  подивіться на КС моїх земляків у Молдові. Молдовський Конституційний суд 2 травня минулого року прийняв рішення, яким оголосив москальські війська в моєму рідному Придністров’ї окупаційними. Оце — вчинок!

Таким чином вони підводять Росію під Римський статут. Потім, коли Додон оцей москальський намагався організувати референдум щодо розширення президентських повноважень, вони цей референдум визнали неконституційним і сказали: шановний пане президенте, читай Конституцію, там написано, з яких питань ти можеш організовувати референдуми, а з яких — ні. І поховали той референдум. Оце позиція! А 2 січня тимчасово призупинив повноваження президента.

А що наш Конституційний Суд? Дворовий пес Адміністрації президента…

Всі говорять: потрібно міняти систему, але ніхто не знає, що воно таке. В результаті, ми навіть людей у владі не змінили. Зміна одного обличчя на інше — це не зміна людей. Зміна людей — це зміна ментальності. А Кучма, Янукович, Порошенко, — це одна ментальність, це не зміна людей, це зміна облич. Я ж сказав колись в ефірі 112-го каналу: колишні були чесні бандити, а нинішні — цинічні бандити.

Я сподіваюсь лише на народний опір. Мирний не мирний — все одно. Але має бути масовий народний опір. На вулиці мають вийти мільйони. Лише тоді вони злякаються по-справжньому.

 

Віктор ШИШКІН,

перший Генеральний прокурор незалежної України,

екс-суддя КС, Заслужений юрист України

 

(За матеріалами інтернет-видань)

Лютий24/ 2018

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України