• Сьогодні: Четвер, Грудень 13, 2018
Інфо ПС

НА ЗЕМЛІ ЩАСТЯ БУТИ НЕ МОЖЕ АПРІОРІ. НА НІЙ ЩАСЛИВІ ЛИШЕ ІДІОТИ

І це цілком зрозуміло. Вони живуть поза реальністю, у своєму внутрішньому світі. Хоч і обмежені палатою №6, вони справді почуваються щасливими. Якраз тому, що відрізані фізично, душевно, психологічно, розумово від реалій цього жорстокого світу, що насправді є пеклом для людства, або ж чистилищем… Їм нічого не потрібно, вони задоволені всім, їм байдуже до того, у що їх вдягають, чим годують, де тримають і що твориться навколо. Вони вільні від усього – від будь-яких зобов’язань і обов’язків, від будь-яких прав і привілеїв, від будь-яких бажань і справ… Тобто вони – АБСОЛЮТНО вільні…

Вони ЩАСЛИВІ як янголи. Тим теж на небі не треба думати ні про одяг, ні про взуття, ні про харчі, ні про дах над головою, ні про гроші… Їм взагалі думати не треба. Вони ж – безтілесні, а значить і безмізкові. Витають собі і спостерігають за нами, грішними.

Є ще, правда, одна категорія щасливих на Землі. Це – монахи, ченці, схимники. Але лише ті, хто змалку, тільки-но вчув Слово Боже, а чи службу в храмі, а чи відкрив Біблію – одразу вирішив для себе іти в слуги Божі і пішов, і все життя своє йому присвячує, у молитвах проводить, світу відцуравшись зовсім і людей не бачачи… Вони щасливі з Богом і в Бозі. Крім нього їм більше нічого не треба.

Всі решта, і азм теж, – нещасливі. Навіть президенти і мільярдери, які золоті батони жують або чоколядки «РОШЕН». А за бідноту я взагалі мовчу…

Бо як можна бути щасливим у цьому світі, якщо кожен – в сім’ї чи суспільстві – на своїй хвилі і кожен для себе правий! А в підсумку – страждає і плаче.

Бо як можна бути щасливим, якщо головна хвороба – в сім’ї чи суспільстві – нетерпимість і прагнення усіма командувати! Хоча тут би із собою розібратися…

Бо як можна бути щасливим, якщо головна проблема, яка знищує родини і сім’ї в Україні – це нездатність держави дати людям нормальне, гідне Людини, життя! Сварки, чвари, розлучення, роз’їзди з дому за кордон, діти-сироти і батьки (матері)-одинаки, самогубства і вбивства батьками дітей та навпаки, просто грабежі і вбивства – результат неспроможності виживати у нинішніх умовах, коли тарифи і ціни на все зростають, а пенсія (зарплата) у простолюду – незмінно мала… Одним словом, людина і психологічно, і фізично – зламана…

Бо як можна бути щасливим, коли людина абсолютно не вільна, ще змалечку огорнута межами, законами, табу і заборонами, а право вибору закінчується черговим ланцем – чи-то сімейним, чи-то суспільним! Кожен має у цьому житті нести свій хрест. Нести і терпіти один одного. Як сказав один філософ, людина людині – вовк.

І ще одне. Не може окремо взята людина бути щасливою сама по собі, якщо вона ЛЮДИНА, коли поруч – далеко чи близько – когось вбивають, хтось тоне в морі, хтось гине в ДТП чи 1300 (80+1200 зниклих) чоловік згорає в пожежі, як у Каліфорнії і т. д.

 

Та й взагалі, як можна бути комусь щасливим у цьому світі, коли (цитую себе):

Живу щодня в очікуванні смерті,

Своєї чи навколо – все одно,

Народжуємось жити, щоб померти –

Ото й все щастя, яке нам дано.

 

Василь АЛЄКСЄЄВ, не філософ

Листопад19/ 2018

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України