• Сьогодні: Субота, 26 Вересня, 2020
Інфо ПС

МИ ОБОВ’ЯЗКОВО ПІДІЙДЕМО ДО НОВОГО РЕВОЛЮЦІЙНОГО ВИБУХУ

      Коронавірус, очевидно, став спусковим гачком, який випустив назовні соціальну напругу, що накопичувалась у західних країнах. Напруга вибухнула вкрай жорстокими та масовими расово-етнічними зіткненнями у США та Європі.

      Додамо також минулорічне повстання «жовтих жилетів» у Франції. Причиною зіткнень був не коронавірус. Не він, так інша подія стала б сірником, який впав на купу сухого сіна. Расово-етнічні бунти і погроми були неминучі. А причиною є соціально-економічна несправедливість у розвинутих західних суспільствах, де прірва між рівнем життя і доступом до благ у різних соціальних групах разюче відрізняються і безупинно розростаються. І на дні прірви у більшості знаходиться кольорове населення Штатів та Євросоюзу.

       Нагадаю, що для боротьби з коронавірусом уряд Сполучених Штатів виділив 3,4 трлн. дол. І незабезпечені люди отримують зараз щомісяця додаткову компенсацію біля 2000 дол. на одного дорослого. Водночас більша частина найбагатших американців матеріально не постраждала від пандемії. Навпаки, статки першої десятки американських мільярдерів, а серед них і Б. Гейтс, який фактично управляв режимом карантину у світі, за три весняні місяці зросли на величезні суми – від 10 до 30 млрд. дол. у кожного з них.

       Американські багатії приростили свої доходи перш за все завдяки переводу капіталів з офлайн-економіки до онлайн-економіки (карантин відкрив тут нові можливості), а також використавши свою зверхню позицію на інформаційній піраміді суспільства. Стало також відомо, що американський конгрес заслухав чотирьох гігантів web-індустрії (Google, FB, Apple, Amazon) з приводу небачено високого росту їх обороту, концентрації влади у приватних руках та монополістичних зловживань – контролю та безпрецендентної концентрації інформації, підриву ринку онлайн-послуг та порушення конкуренції, дезінформації через фейкові аккаунти, цензуру, підняття ставок тарифів тощо. Збанкрутіли серед великих компаній в основному ті, хто надавав послуги споживчого сектору економіки – торгівлі, громадського харчування, транспорту, туризму і т. п.

        Можна сказати, що виділені урядом США субсидії та інші матеріальні допомоги людям, як кінцевим споживачам, виявилися недостатніми. Та по-іншому не могло й бути. Ні в якій державі бюджет не може замінити реальну економіку – не вистачить грошей! Але коронавірус був використаний також як інструмент збагачення елітної бізнесової верхівки.

        В результаті на очах у мільйонів незабезпечених громадян Сполучених Штатів, які різко збідніли за три місяці (число тих, хто втратив роботу у цей період, перевищило 30 млн. чоловік), гаманці найбагатших не схудли, а набрякли. Соціальна несправедливість в країні піднялася на ще вищий рівень. Вуличний вибух стався не через приниження і нелюдську експлуатацію рабів у минулому, як заявляють провідники бунту, а через ескалацію соціальної несправедливості.

        Не даремно усі звинувачення і претензії до влади з боку протестуючих звелися у кінцевому підсумку до матеріальної вимоги – перерахування на рахунки нащадків рабів 13 трлн. дол. Усе це при тому, що у західних суспільствах соціальні механізми вже десятки років працюють у напрямку перерозподілу доходів на користь незаможних громадян за рахунок деякого зменшення доходів капіталістів та інших багатіїв. Так, наприклад, індивідуальні доходи в цих країнах оподатковуються за ставками, що визначаються шкалами прогресивного оподаткування, підвищуючись від 0 до 35-40% в залежності від сум доходів громадян.

        Зараз я не знаю країн Заходу, де б не використовувався режим прогресивного оподаткування. Також в інтересах пересічних громадян в країнах, де діє ПДВ, його ставки знижені на 50 і більше процентів по соціально важливих товарах і послугах. Відносно бідних та старих людей діють програми безкоштовного надання продуктів та медичних послуг (хронічно хворим і пенсіонерам) та інші. Але, як бачимо, це не змогло стримати бурю страйків і бунтів у сьогоднішніх містах Америки і Європи.

       Якщо подивитися на Україну, то розлом між найбагатшими і найбіднішими в період карантину теж став ще більш разючим. Виділення з бюджету додаткових коштів (66 млрд. грн.) для боротьби з Covid-19 та подолання його наслідків не супроводжувалося матеріальною допомогою нашим незаможним громадянам, як це є, хоча б частково, у західному світі. У нас не виділені бюджетні кошти для незаможних, не запроваджені пільги з оподаткування, житлових тарифів і орендної плати для бізнесу та громадян, як у них.

       Бюджетні гроші зі спеціального фонду частково йдуть, як відомо, на потреби медицини (за звітом уряду, тільки 6,5 млрд. грн. або 16% від загальної суми), замість того, щоб усі вони слугували подоланню пандемії та модернізації системи охорони здоров’я. На безробітних урядовці спромоглися виділити 1 млрд. грн. Але у відповідний фонд запустили руку ще бюрократи і правоохоронці (біля 4 млрд.). Окрім того, зажадали підвищення зарплати також народні депутати і судді. А 35 млрд. грн. (що склало 53% усіх витрат фонду) витрачається на будівництво та ремонт автодоріг (?!). Що незаконно і аморально. Відомо також, що ця галузь найбільш неконтрольована суспільством і тут найбільші так звані «відкати» публічних коштів чиновникам.

        Виникає питання: чи для боротьби з коронавірусом був збільшений дефіцит бюджету цього року при його перегляді у квітні більш ніж удвічі (до майже 360 млрд. грн., що буде спричиняти зростання цін і банківських процентних ставок)? Чи це прихована операція в інтересах корупційного чиновництва?

        Корупційний розпил грошей українського бюджету ще більше роз’єднує бідних і багатих. За час пандемії провідні олігархи та латифундисти збільшили свої прибутки, дехто навіть купив найдорожчий маєток на Лазурному узбережжі. І нещодавно з’явилася інформація (потребує підтвердження) про надання Нацбанком України банку найбільшого олігарха країни Р. Ахметова кредиту у 15 млрд. грн. на 5 років під 5% річних (!). Це у час, коли сам грошовий регулятор платить комбанкам за розміщення ними на його депозитних рахунках 20% річних. Тобто заради прибутків корпорацій вказаного бізнесмена НБУ наносить собі збитки у – 15% річних (!).

        Окрім завищення цін і тарифів, переводу суспільних прибутків на рахунки своїх компаній, отримання найдешевших емісійних кредитів і неповернення фінансових заборгованостей на десятки мільярдів гривень, олігархічні товстосуми заробляють на податках: як відомо, ставки плати податків з дивідендів та інших доходів від капіталу становлять 5% від відповідних сум доходів, в той час як податкові платежі із заробітної плати та інших індивідуальних доходів громадян складають в Україні 19,5%. Порівняймо: у цивілізованих країнах багатії сплачують податки у 35-40% від своїх прибутків, в Україні – 5%.

       Отже, висновки:

       – «боротьба» з наслідками пандемії (поза медичною проблематикою) в Україні – це імітація; у влади свої інтереси і коронавірус – страховисько, яке витягують для виправдовування безплідності діяльності чиновництва.

       – економічні наслідки карантину і пандемії можна подолати, лише запустивши галузі кінцевого споживання, МСБ, додатково матеріально допомогти населенню та економити на безплідних бюджетних витратах (в тому числі скорочення витрат з обслуговування держборгу).

       – подолання більш глибокої кризи, в якій перебуває наша економіка, потребує системних реформ в інституціях ринкової економіки, адекватному державному управлінні, викоріненні олігархічних впливу, технологічній модернізації національного виробництва, стимулюванні незалежного підприємництва, відновленні банківського кредитування реального сектору за низькими відсотками та інше.

       – усунення глибокого соціального розколу між багатими і незаможними в українському суспільстві, без якого ми обов’язково підійдемо до нового революційного вибуху в державі.

Володимир ЛАНОВИЙ

Серпень04/ 2020

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України