Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Української православної церкви Київського патріархату Євстратій (Зоря) звертає увагу на те, що церква Московського патріархату знаходиться між двома ідентичностями: власною російською, що спонукає її відстоювати ідею «русского мира», та українською, тобто змушена діяти в рамках українського законодавства та рахуватися з українськими реаліями.
Архієпископ Євстратій (Зоря)
«Бачимо таке роздвоєння, коли по один бік лінії фронту говорять про підтримку України, а по інший – чуємо протилежне», – каже архієпископ.
Завідувач відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук наводить низку фактів на підтвердження того, що порушення українського законодавства – свідома політика верхівки УПЦ (МП). «Наприклад, Закарпатська область України, де священики говорять дослівно таке: в Україні сатанинська влада, ми закликаємо українську молодь не служити в армії, закликаємо русинів відділятися від України, – стверджує дослідник. – Є задокументовані факти СБУ щодо священиків, які не просто благословляли терористичні акти проти України, а зі зброєю в руках воювали в терористичних організаціях чи навіть очолювали окремі терористичні групи».
Сергій Здіорук, фото «Укрінформ»
На переконання Здіорука, Українська православна церква (Московського патріархату) не тільки нездатна вести політику, незалежну від Москви, а й є реальним джерелом загрози в російсько-українській гібридній війні.
Колишній священик УПЦ (МП), а тепер уже Київського патріархату, військовий капелан Сергій Дмитрієв підтверджує, що єпархії Московського патріархату на окупованій частині Донбасу тісно співпрацюють із бойовиками – щонайменше, проводять освячення ворожої зброї та бойовиків, які воюють проти України.
Сергій Дмитрієв
«Московський патріархат завжди був у політиці. Росія повинна піти не тільки зі своїми гарматами, танками й збройними формуваннями, а також зі своїми хрестами, іконами і політичною та релігійною пропагандою – це все складова окупації і агресивного вторгнення в Україну», – впевнений священик.
Представник прес-служби Української православної церкви (Московського патріархату) Василь Анісімов визнає: попри те, що території окуповані, священики звідти не втекли і їм нічого не залишається, як співпрацювати з місцевими бойовиками: «їм же потрібно, аби їхній храм там освячувався й жив».
Священик благословляє російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), який на той час був одним із ватажків угруповання «ДНР», що визнане в Україні терористичним. Донецьк, 10 липня 2014 року
Архієпископ Євстратій (Зоря) згадує, що протягом нетривалого періоду УПЦ (МП) намагалася відокремитися від Москви і налагодити стосунки з Київським патріархатом. «Це той напрямок, який в останні роки життя та управління обрав нині покійний Володимир Сабодан. Він намагався дистанціюватися від московських впливів і налагодити діалог задля єдиної помісної церкви», – наголошує архієпископ Євстратій. Однак після смерті Сабодана у 2014 році та обрання нового митрополита Онуфрія, каже Зоря, цей вектор було змінено, і зараз говорити про незалежність Московського патріархату не доводиться. Архієпископ також вважає, що керівництво УПЦ (МП) підтримує сепаратистів на Донбасі, інакше воно засудило б таку поведінку своїх кліриків.
Глава УПЦ (Московського патріархату), митрополит Онуфрій у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року
На думку архієпископа Євстратія, влада недостатньо жорстко контролює діяльність релігійних організацій на предмет дотримання українських законів. Священнослужитель нагадує, що закон один для всіх і притягати священнослужителів до відповідальності потрібно так само, як і мирян. «За співпрацю з сепаратистами, іноземними спецслужбами, свідоме порушення законодавства держави є відповідальність, – каже він. – Правоохоронці не повинні впадати в священний ступор: о, це ж батюшка, ми його не можемо притягнути до відповідальності».
Політична карикатура Олексія Кустовського
На думку Сергія Здіорука, ситуацію мали б виправити законопроекти №4511 та №4128, внесені до Верховної Ради минулого року, і ймовірний розгляд яких у травні спричинив мітинги і протести біля будівлі парламенту. Проект закону №4511 передбачає перереєстрацію релігійних організацій, чий керівний центр підпорядкований державі-агресору (під цю характеристику підпадає УПЦ (МП)), тоді як законопроект №4128 може спростити перехід релігійної громади з підпорядкування Московському патріархату до Київського. На думку Здіорука, в суспільстві є запит на таке спрощення.
«Українці не терплять цієї колабораціоністської поведінки УПЦ (МП), вони масово переходять в Київський патріархат», – стверджує експерт.
За матеріалами інтернетвидань
