• Сьогодні: Вівторок, Жовтень 15, 2019
Інфо ПС

МОСКОВІЯ ОДЯГЛА НА СВОЄ ЗОЛОТООРДИНСЬКЕ ТІЛО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОСТЮМ

Російська імперія виникла шляхом трансформації Московського царства, котре сформувалося в результаті дезінтеграції Золотої Орди.

Московські правителі вважали себе правонаступниками Римської й Ромейської (Візантійської) імперій, підтримуючи ідею «Москва – третій Рим». Підставою для цього, зокрема, служив шлюб московського князя Івана ІІІ (1462-1505) з представницею візантійського імператорського дому Софією Палеолог. Цей шлюб відбувся після падіння Візантії і він нібито передавав династичну естафету цієї держави Московії. Московія, а потім Російська імперія взяла герб Візантії – двоголового орла. Хоча тут давала знати про себе не тільки і, можливо, не стільки візантійська, скільки золотоординська традиція. Так, хан Узбек, який правив майже за сто років перед Іваном ІІІ, одружився з дочкою візантійського імператора Андроніка ІІ Палеолога. На мідних монетах Золотої Орди, що карбувалися за часів правління цього хана, почали зображувати двоголового орла. Самих же ханів цієї держави в Московії іменували царями, власне імператорами.
Московські правителі в часи занепаду Золотої Орди перебирають цю назву, претендуючи на спадок цієї степової імперії. Падіння ж Візантії певним чином переорієнтовує московських правителів – вони начебто починають претендувати (принаймні в плані символічному) не стільки на золотоординський, скільки на візантійський спадок. Реально ж Московія протягом тривалого часу (у XV-XIX ст.) освоювала переважно золотоординські терени.
Візантійські ж землі освоїла інша імперія – Османська. Це було «дивне відображення»: християнська (православна) Московія підпорядковувала собі терени, де жило переважно тюркське ісламізоване населення; Османська ж імперія, якою керували турки-магометяни, освоювала терени, де переважно проживали християнізовані індоєвропейські етноси.
Зрештою, у XVIII-XIX ст. Російська імперія починає претендувати й на колишні візантійські терени: вона здійснює експансію на землі Північного Причорномор’я, на Балкани під лозунгом допомоги православним, зокрема слов’янським, «братам», навіть намагається реалізовувати авантюрний проект «Новогреція», мріючи захопити Константинополь (Стамбул), посадивши там правити представника російського царського дому Романових.

Виникнення Російської імперії – це ще один «поворот» зі Сходу на Захід московських правителів. На цей раз це був поворот у бік Західної Європи. Здійснений він був на початку XVIII ст. за часів правління царя Петра І, який певний час перебував у Західній Європі, зокрема в Голландії, звідки взяв чимало речей для наслідування, у т. ч. і в плані державного устрою.
У результаті Великої Північної війни (1700–1721), яка велася зі Швецією, Московія захопила Естонію, частину Латвії та землі по річці Неві. Це дало їй змогу вийти до Балтійського моря, стати важливим гравцем у балтійській торгівлі. Навіть столицю держави з Москви, яка знаходилася на землях, що колись були підвладні Золотій Орді, було перенесено в 1712 р. до заснованого в 1703 р. на берегах Фінської затоки Санкт-Петербурга.
Таке перенесення мало як реальне, так і символічне навантаження. Столиця держави на берегах Балтії вказувала, що ця держава претендує якщо не на весь, то принаймні на частину балтійського простору, де велася інтенсивна торгівля із країнами Західної Європи. Такий поворот в бік Балтії відбувся в Петра І після перебування в Голландії. Голландські купці, які вели торгівлю в балтійському регіоні, не були зацікавлені в тому, щоб тут утвердилася Швеція, яка створювала для них конкуренцію. Ця держава претендувала на статус імперії як на теренах Скандинавії, так і в Центральній Європі.
Існує навіть конспірологічна теорія, що Петра І під час перебування в Голландії підмінили. Замість нього на московському престолі з’явилася інша людина. Не вдаючись до дискусій щодо правдивості цієї теорії, варто відзначити, що Петро І після своєї поїздки в Голландію помітно змінився. Він відмовився від старих московських традицій, у т. ч. тих, які стосувалися державного управління. Почав демонструвати нігілістичне ставлення до православ’я. Зрештою, реформував православну церкву своєї держави з допомогою Феофана Прокоповича в дусі протестантизму. Нагадаймо, що в Голландії утвердився протестантизм. Також у державу Петра І був відкритий широкий доступ для іноземців із Західної Європи, чого в Московії не було. При цьому ці іноземці отримали змогу займати високі посади.
До того ж Петро І переорієнтував геополітичний вектор своєї держави. До поїздки в Голландію він зацікавлений був у тому, щоб утвердитися на берегах Чорного моря й потіснити турків у чорноморській торгівлі, що давала чималі вигоди. Для цього здійснювалися азовські походи 1695-1696 рр. На берегах Азовського моря спеціально в останні роки XVIII ст. розбудовувалося місто Таганрог, яке стало опорною базою Московії в цьому регіоні. Чи не могло б воно в перспективі стати столицею Російської імперії замість Петербургу? Але це вже питання альтернативної історії.
Петро І замість Чорного моря вибирає Балтійське, веде тривалу війну зі Швецією, намагаючись потіснити її на теренах Балтії. У цьому був голландський інтерес, точніше інтерес голландських купців, з котрими, як уже говорилося, конкурували шведи.
Перенесення столиці з Москви в Санкт-Петербург мав і символічне значення. Це ніби був кінець старому золотоординському спадку. Держава Петра І відмовлялася від Сходу й спрямовувала свій погляд на Захід. Нова столиця мала не угро-фінську, татарську і навіть не слов’янську назву, а німецьку (цілком у західноєвропейському дусі) – «місто святого Петра». Лежала вона на «європейських теренах». До європейських міст Балтії звідси було не далі (а часом навіть ближче), ніж до Москви.
Московське царство офіційно в 1721 р. стало Російською імперією. Назва ж ця виглядала цілком по-європейськи. Росія – це грецька назва Русі. А імперією (не царством!) в Західній Європі іменували «глобальний» державний організм. Для європейців це була стара Римська імперія, Священна Римська імперія і навіть імперія ромеїв, яку європейці принизливо іменували Візантією (вона була не зовсім їхньою!). Тепер до цих імперій збиралася приєднатися імперія Російська, одягнувши на своє золотоординське тіло європейський костюм.

 

Петро Кралюк , історик

Жовтень02/ 2019

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України