• Сьогодні: Неділя, Вересень 22, 2019
Інфо ПС

МІНСЬКІ ДОМОВЛЕНОСТІ Є НІКЧЕМНИМИ, ТОБТО НЕЧИННИМИ З МОМЕНТУ ЇХ УКЛАДЕННЯ

5 років тому були укладені Мінські домовленості. 

Коли влітку 2014 року українські Збройні сили України були близькі до повного очищення своєї території від незаконних збройних формувань, Росія застосувала свої регулярні війська і здійснила відкрите вторгнення в Україну. І тоді, в умовах воєнної переваги Росії, і були укладені Мінські домовленості.

Під тиском обставин Україна була вимушена підписати ці політичні домовленості. Мінські угоди не є міжнародним договором у повному сенсі слова, а це певним чином оформлені політичні домовленості.
Їх необхідно було підписати, щоб зупинити вторгнення і стримати на якийсь час агресора.

З точки зору Володимира Путіна як головнокомандувача збройних сил Російської Федерації, цей крок був зумовлений тим, що Росія хотіла показати, що вона готова зупинити збройне втручання в обмін на скасування санкцій за окупацію Криму.

Росія, звісно, не збиралася виконувати Мінські домовленості. Для Кремля це елемент гри, спрямований на те, щоб переконати захід скасувати санкції.

Ці домовленості не є міжнародною угодою ні за змістом, ні за формою. Якщо розглядати Мінські домовленості як міжнародну угоду, то вони, якщо вжити юридичну термінологію, є нікчемними, тобто нечинними з моменту їх укладення.

Оскільки, відповідно до статті 52 Віденської конвенції 1969 року про правила укладання Міжнародних договорів, договір укладений під примусом, внаслідок застосування сили або під загрозою застосування сили, є нікчемним, тобто нечинним з моменту його укладення.

Якщо ж дивитися на Мінські домовленості як на політичні домовленості, якими вони, власне, і є, то вони могли стати основою для відновлення міжнародного правопорядку, але тільки при проявленні доброї волі обома сторонами. Україна таку добру волю проявила, пішовши на припинення вогню, а Росія – ні.

Шляхом переговорів було досягнуто таке тлумачення Мінських домовленостей, що насамперед повинні були бути виконані безпекові домовленості:  повне припинення вогню, відведення усіх формувань, виведення їх за межі кордону і повне відновлення Україною контролю над усім українсько-російським кордоном.

Однак цього не сталося. Єдиним плюсом стало припинення розгортання агресії Росії.

Тож Україна має усі підстави не виконувати інших пунктів Мінських угод, поки Росія не виконає безпекових положень.

До того ж, цілком очевидно, що жодні вибори на території, яку контролює окупаційний режим – угруповання «ДНР», «ЛНР» – є нічим іншим як гібридними утвореннями російської окупаційної влади, не є можливими.

 

Володимир ВАСИЛЕНКО, колишній суддя Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії

Вересень11/ 2019

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України