• Сьогодні: Неділя, Вересень 22, 2019
Інфо ПС

ЛЬВІВ’ЯНИН СТАВ ЄВРЕЙСЬКИМ ФІЛОСОФОМ ТА ПЕРШИМ ПРЕЗИДЕНТОМ АКАДЕМІЇ НАУК ІЗРАЇЛЮ

Діалог людини із собі подібними, з природою та з Богом є особливим, суто людським способом буття.

Львів протягом своєї багатої історії став батьківщиною для багатьох знаних та визначних людей. Ще для більшої кількості людей він став місцем формування їхнього світогляду, простору діяльності, життя та активності. Одним із таких є знаний філософ і діяч єврейського національного руху Мартін Бубер. Один із найшановніших науковців в Ізраїлі виріс і сформувався як особистість саме у Львові.
Як мінімум три покоління Буберів народилися і померли у Львові. Прадід Мартіна – рабин Ісаак Абрам Бубер, який народився і помер у Львові, вивчав філософію і Талмуд. Дід Мартіна – Соломон Бубер теж провів усе життя у Львові та мав тут великий вплив. Соломон, що вважав себе “поляком іудейської віри”, займав стільки суспільних позицій у Львові, що їх важко перелічити, знав 12 мов. Батько Мартіна Карл Бубер також народився і помер у Львові. Карл, агроном за фахом, на відміну від більшості Буберів, не прославився. Розуміючи це, Карл на старості років жартував, що він буде відомим тільки як син Соломона Бубера і батько Мартіна Бубера. Відомо, що ці три покоління Буберів були поховані у Львові. Але де їхні могили, ніхто не знає.
Мартін Бубер народився 8 лютого 1878 року у Відні. Його батьки розлучилися, коли йому було три роки, тому вихованням хлопчика фактично займався його дідусь. У зв’язку з цим, маленький Мартін переїхав до Львова, де фактично і пройшло все його дитинство і юність. Доля відірвала Мартіна від Львова. Але це було місто, де він виріс, закінчив школу, де під керівництвом діда відбулося його становлення як одного з найзначніших і впливових філософів-теологів ХХ сторіччя. Львів був містом, де залишилася вся його сім’я і куди він повертався раз по раз.

Бубер повернувся до Львова 1930-го, щоб побачитися з батьком. Через рік Бубер із сім’єю приїхав до Львова на похорон мачухи. Враховуючи, що практично вся родина Буберів проживала у Львові, швидше за все, він тут бував значно частіше. Востаннє Бубер повернувся до Львова 1935-го, вже коли в Німеччині панував нацизм, на похорон батька.
Наприкінці 1920-х Мартін Бубер здобуває широке визнання у всій Німеччині та в сусідніх країнах, його запрошують читати лекції в найбільших містах.

З приходом до влади Адольфа Гітлера Мартін Бубер критикував намагання відродити в Німеччині язичницькі культи, ідеологію, спрямовану на війну та домінування одних націй над іншими. Хоча нацистський режим не обмежував і не переслідував особисто Мартіна, він бачив утиски євреїв і деструктивні тенденції в суспільстві. Гестапо встановило спостереження за будинком філософа. У 1938 він з родиною переселяється до Швейцарії, а пізніше того ж року — до Палестини.
Після Другої світової війни і здобуття Ізраїлем своєї незалежності у 1948 році, він продовжував наукову діяльність, виступав з лекціями у європейських університетах, а у 1960 році, після створення Академії наук Ізраїлю, став її першим президентом. Його визнали духовним лідером свого часу, який своїми працями значно вплинув як на світогляд юдеїв, так і на християнський світ.
Центральним поняттям філософії Мартіна Бубера є діалог. На думку мислителя, саме діалог людини із собі подібними, з природою та з Богом є особливим, суто людським способом буття. Мартін Бубер будує свою концепцію діалогізму, розпочинаючи із відмежування поняття «діалог» від поняття «комунікація», наголошуючи на важливості та вищості першого над другим. Свою думку він аргументує обмеженістю комунікації, яка знаходиться в межах мовного спілкування людей між собою.

 

Олег Вишняков

  

Червень14/ 2019

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України