• Сьогодні: Середа, Грудень 11, 2019
Інфо ПС

ЛОВИСЯ, БРЕХНЯ ПРЕЗИДЕНТА ЗЕЛЕНСЬКОГО, ВЕЛИКА І МАЛЕНЬКА

Я – за приватизацію землі. Тільки не за схематоз, як вийшло з приватизацією промисловості.

Вкотре слухав президента Зеленського. Вкотре фіксував брехню велику і маленьку.
Маленька – уже вдруге він публічно в переліку країн, де заборонено продаж земель с-г призначення, не називає Ізраїль. Бо тоді псується красива пропагандистська картинка. Заборонено в Таджикистані, Північній Кореї, Конго, Венесуелі та …Ізраїлі. А в Нідерландах, Австралії, Канаді, і в найбільшому хліборобському штаті США – Айова величезна частка землі перебуває і надалі у власності держави і надається для фермерства лише на правах оренди.
А велика брехня в тому, що це нібито робиться для розвитку економіки. Хе-хе…

Правда в тому, що це робиться просто в принизливій ультимативній формі МВФ та інших міжнародних структур, які ні цента не дадуть уряду, якщо мораторій буде продовжено.

Ізраїль менше за площею від Київської області. Скільки я на власні очі бачив, як євреї-громадяни України на гроші родичів із-за кордону приватизовували за безцінь наші виробництва. Що заважатиме євреям-іноземцям повторити теж саме із землею?

Я за приватизацію землі. Тільки не за схематоз, як вийшло з приватизацією промисловості. Я не бачу жодної технічної і юридичної готовності до приватизації. Немає чіткого розуміння: де чия земля, немає прозорого кадастру, незрозуміло-непророзоре ціноутворення, немає земельних банків, фондів, немає незалежних судів…

У 90-х я і моя дружина не стали навіть морочити голову отриманням приватизаційного ваучера. Чому? Тому що я бачив, що це димова завіса для передачі державної власності в руки тих, хто на той момент мав гроші. А хто в злиденні 90-ті міг мати гроші? Кримінал. Перші схематозники на держбюджеті. Червоні директори. А ще ті громадяни, які мали за кордоном (у тому числі і в Росії) багатих і здатних до авантюри родичів.
Я не входив до жодної з категорій – так собі інтелігент-безхатченко. Однак, як журналіст, я був лібералом-романтиком. І у своїх радіо, телепередачах я всіляко підтримував роздержавлення. Мені здавалося, що головне позбутися влади червоних директорів. Головне (хай не відразу, а через перепродажу раз чи два) знайти відповідального інвестора, зацікавленого в розвитку підприємства і галузі.

Але спливали роки. “Птенцы гнезда Кучмы”, дорвавшись до заводів-фабрик-рудників-шахт-водоканалів-обленерго-газогонів, просто влаштували викачку бабла і добивання вщент колись всенародної власності.

20 років минуло. Де той відповідальний інвестор?
Без чітких, зрозумілих правил, без сучасної інфраструктури, без незалежного суду, без прогнозованості і стабільності держполітики у сфері оподаткування і виведення прибутку за кордонніякий цивілізований покупець на українську землю не з’явиться.

Це очевидно, як божий день.

І підспівувати тим агітаторам, які нашу сільгоспземлю бачать тільки з літака Бориспіль – Лондон, більше не збираюся.

Зараз цей алярм дуже смердить схематозом.

А головне – немає довіри до рівня компетентності і рівня відповідальності комсомольців при владі, як не було довіри, коли бариги і мародери були при владі…

Віктор ЛЕШИК, журналіст-міжнародник

Листопад17/ 2019

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України