• Сьогодні: Вівторок, Жовтень 15, 2019
Інфо ПС

“ЛІНА КОСТЕНКО. ТЕКСТИ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ”.

Моя ідея, впорядкування та інтерпретація творів. Далі – ВСТУПНЕ СЛОВО до цієї книжки.


Маємо чітко зрозуміти, що «золотий вік» літературної (філологічної) освіти вже проминув. Він почався десь у другій половині ХІХ століття і його поступове завершення припадає десь на межу 60-70-х років уже ХХ століття. На превеликий жаль, особливості цього періоду та його величезне значення у формуванні духовно-інтелектуальної сфери європейського (та й світового!) суспільства залишилося майже непоміченим і, відповідно, не дослідженим. Вочевидь, той «золотий вік» фактично виявився неосмисленим через те, що його не так і легко розпізнати поміж трагедійних потрясінь, яких зазнала європейська цивілізація у першій половині ХХ ст., переживши дві світові війни, російську революцію 1917 року та обумовлені нею суспільні катастрофи на «одній шостій частині земної кулі».

Але ж він був, цей «золотий вік»! Його визначальна ознака – повноправне владарювання на духовному просторі художньої літератури у статусі «королеви мистецтв».

Можна перераховувати багато ознак, що були характерні для того періоду. Серед них – активний розвиток шкільної літературної освіти. Якщо глибше ознайомимося з рівнем мовно-літературної освіченості випускників гімназій та реальних училищ, скажімо, перших двох десятиліть ХХ ст., то прийдемо до висновку, що за всіма критеріями літературної освіченості – грамотність, письмове та усне володіння виражально-зображувальним словом, глибина розуміння художнього тексту та мистецтво його інтерпретації – тогочасний випускник класичної гімназії навряд чи поступився б випускнику сьогоднішнього університету.

В умовах, коли література перебувала у статусі «королеви мистецтв», особливим авторитетом користувалася літературна критика. Вона простежувала, коментувала літературний процес, оцінювала художній рівень нових творів, що приходили до читача, а, головне, – вона їх аналізувала, інтерпретувала, розтлумачувала суспільству. Літературна критика користувалася такою ж увагою і таким же авторитетом у читачів, як і сама література.

Проте енергія, акумульована в період розквіту літературно-філологічної освіти, почала слабшати з настанням телевізійної епохи – у нас вона вступила у свої права наприкінці 60-х років. Саме в цей час художня література поволі втрачала свої позиції як «королева мистецтв», поступаючись молодшим і енергійнішим кіно і телебаченню. Романтичний образ дівчини, яка сидить на лавочці і читає книжку, залишився у далекому минулому. Замість нього – картини молодих людей, що масово втуплені зором у смартфони. Настала комп’ютерно-інтернетна епоха, з її соціальними мережами, ютубом, PR-технологіями, фейками. З’явилося нове покоління, породжене цією епохою, яке називають то «поколінням Z», то «поколінням центеніалів». Його вже почали характеризувати такими ознаками як «кліпове мислення», «функціональна безграмотність»…

Одне слово – нова епоха, нові реалії, новий спосіб мислення, нові моральні принципи. Постмодернізм. Ліна Костенко пророче попереджувала «Гряде неоцинізм». І тут же визначила свою позицію: «Я в ньому не існую».

У цій новій реальності багато небезпек, які вже починають виразно проявлятися. Ми вже стаємо свідками тотального зомбування, масової маніпуляції людською свідомістю, результатом якої є втрата здатності до об’єктивного аналітично-критичного розуміння дійсності, до відчуття справжньої Краси. «Неоцинізм», про який попереджувала Ліна Костенко, піддає корозії традиційні моральні цінності.

Зрозуміло, що усвідомлення цього процесу змушує шукати способи протистояти йому. Йдеться про проблему, яку поки що мало хто усвідомлює. Необхідна добре розроблена стратегія і тактика для організації опору тому процесу.

І тут наші думки знову звертаються до літературної освіти. Бо ж як ніколи відчувається актуальність думки Клода Леві-Строса, яка раніше багатьом інтелектуалам здавалася аж надто епатажною: «ХХІ століття має бути століттям філологічної науки, або ж його взагалі не буде». Ніхто не відміняв величезний пізнавальний, націотворчий потенціал та етико-естетичну виховну потужність літератури, художнього слова! І замінити його нічим. Бо рівень володіння компетентностями, які формулюються як розуміння тексту – уміння аналізувати текст – уміння творити текст є показником інтелектуального розвитку людини. І розвинути ці компетентності неможливо без якісної літературної освіти.

Отже, нова реальність, у якій перебуваємо, змушує шукати нові шляхи для того, щоб літературна освіта не втрачала свою місію ошляхетнення мислення та почування молодого покоління українських громадян. А для цього необхідно домагатися, щоб процес пізнання художньої літератури був і цікавим, і ефективним. А ще – він має будуватися на вивченні художньо довершених творів. Не дарма ж літературна освіта «усіх часів і народів» грунтується на вивченні літературної класики, тобто на творах вічних, що вже стали духовним надбанням нації.

  Ліна Костенко – класик української літератури. Вона не лише найулюбленіша поетеса нашого народу, а й високий моральний авторитет нації. Спілкування з її творами, осягнення їх художніх смислів – це процес постійного наближення до шляхетності думок і почувань, до високих етично-моральних принципів, до довершеної Краси поетичного слова.

Структура посібника-хрестоматії побудована на принципі паралельно – послідовного читання. Як людина з багатолітнім досвідом викладача літератури переконаний у високій навчальній ефективності такого методу пізнання творчості видатних митців. Його суть у тому, що спочатку читач знайомиться з художнім твором, а вже потім – з його фахово здійсненою інтерпретацією.
Аналіз твору є справою дуже складною, не дарма на цій царині вже напрацьовано багато методологічних та методичних підходів. Ми ж дотримувалися системного підходу, який передбачає розуміння твору як системно організованої цілісності. При цьому особливу увагу звертаємо на розкриття «секретів» художнього впливу поетичного тексту. Власне розуміння цих секретів, за нашим переконанням, є основою літературної освіченості.
При аналізі багатьох поетичних текстів ми вдавалися до методу повільного прочитання з позицій психології художнього сприймання. Це дозволяло моделювати художній вплив поетичного тексту на реципієнта.
Знайомство з навчальним посібником дає можливість отримати цілісне уявлення про творчість геніальної поетеси.
Посібник розрахований на широке коло читачів – викладачів вишів, учителів-словесників, студентів, учнів, усіх, хто прагне підвищити свій рівень літературної освіченості.

 

Григорій Клочек

Професор у Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка

Вересень21/ 2019

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України