• Сьогодні: Вівторок, 9 Серпня, 2022
Інфо ПС

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ТА МОСКОВІЇ – ІСТОРІЯ ПРОТИСТОЯННЯ, А НЕ БРАТЕРСТВА

           Напевно, ні в кого в Україні та світі немає сумнівів в тому, що ми зараз переживаємо часи, про які наші нащадки читатимуть в історичних книгах.

           Так, ми справді опинилися у вирі історії.

           Тут важко, часто страшно і дуже складно зорієнтуватися у швидкозмінних обставинах. І проблема не лише у великому обсягові інформації, якою нас завалює реальність, у щохвилини важливіших новинах.

Багато з того, що відбувається навколо, неможливо зрозуміти, не занурившись у минуле. Тому спробую пояснити вам те, що ви бачите нині, роз’яснити причини, які криються у попередніх роках та століттях.

           Почну з базового. Чому сталася ця війна? Для декого це питання звучить навіть драматичніше: як стала можлива ця війна? Чи навіть ще драматичніше: ця війна між братніми народами. Щодо останнього — давайте відразу забудемо тезу про братні народи, тим паче про братні український та російський народи. Це теза совкої пропаганди, яка не має нічого спільного ані з історією, ані з сьогоденням.

            Історія України та Росії — це історія протистояння, а не братерства.

            Росія як така з’явилася саме після поглинання українських земель. Саме поступове знищення української козацької держави стало початком народження імперії із вкраденою в українців назвою Росія.

            Далі були століття імперської політики, мета якої — розчинити українців в імперському морі чи то пак болоті.

            Для цього використовувалися різні способи: від привабливої для української еліти інкорпорації нащадків козацької старшини в російське дворянство до системного знищення української мови та культури, що кидала виклик імперії.

            Але Кремль зазнав краху у цій боротьбі. На початок ХХ століття він був змушений боротися вже з розвиненим українським національним рухом. Ослаблення Російської імперії привело до того, що цей рух спромігся на національну революцію, а відтак і на створення національної держави.

            Проголошена в 1917 році Українська народна республіка майже одразу опинилася в стані війни з новим імперським російським проєктом під керівництвом більшовиків.

            Українці програли цю чотирилітню війну, проте вони серйозно ослабили Росію і забезпечили можливість для незалежності інших її територій, а тепер держав — Польщі, Фінляндії, Балтійських країн. Він залишався головним викликом для російського імперського проєкту протягом наступних ста років.

            Падіння української держави не означало кінця українського національного руху. Українці ослаблювали імперію повстаннями в Центральній та Південній Україні до середини 1920-х, злякали Сталіна масовим рухом опору колективізації в 1930-х, відповіддю на який став організований штучний Голодомор.

            Українці кинули виклик СРСР, який щойно переміг нацизм і завоював пів Європи, розгорнувши масштабний повстанський рух у Західній Україні, який Кремль не зміг придушити ще понад десять років після Другої світової.

            Українці продемонстрували вміння протистояти імперії ненасильницьким методами, організували один із найактивніших дисидентських рухів у 1960–1980-х.
            Врешті, українці добили російський імперський проєкт під назвою СРСР, проголосивши незалежність у 1991-му.

            Але смерть СРСР не стала кінцем російської імперії, яка лише тимчасово змирилася із втратою України.

            Набравшись сил, накопичивши ресурси за рахунок нафти й газу, Росія з початку 2000-х почала реалізовувати спроби повернення України. Спершу політичними методами через проросійські політичні сили, які довгий час визначали політичний порядок денний України.

            Але Майдани — національні повстання 2004-го, 2013–2014 років фактично позбавили Росію цього інструмента. Російські політичні сили в Україні (комуністи, СДПУО, ПР, тепер ОПЗЖ), попри колосальну підтримку від Москви, втрачали електоральну базу.

Тому з 2014-го Росія взялась за повернення України під свій вплив військовими методами. Спершу окупувавши Крим і захопивши частину Донбасу, тепер розгорнувши широкомасштабний наступ на Україну.

          Тому нині ми маємо 24-й день восьмилітньої війни, яка триває вже понад сто років.

          Особливість цього етапу нашої столітньої війни — Україна ще ніколи не була такою сильною в ній, Росія ще ніколи не зазнавала таких масштабних втрат від українців, і світ ще ніколи настільки солідарно і активно не підтримував нас. А це значить, що саме нам випала нагода, шанс та честь завершити нашу довгу, столітню війну за незалежність.

 Володимир В’ятрович, народний депутат ВРУ

Березень19/ 2022

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України