Спочатку хотів назвати «Епоха цинічного лицемірства» — ніби фундаментально. Потім зметикував, що не тягнуть ці кількв років на епоху — так, прохідний епізод перед фінальними титрами.
Проте лицемірство дійсно видатне.
Звинувачувати блокаду ОРДЛО у знищенні країни – і без паузи ввести її ж, але вже від імені влади.
Завести поліцаїв у сесійний зал Ради – і посилатися на виступ у Раді дітей із Криму.
Не вводити воєнний стан на Донбасі – але забороняти українцям мати зброю для самозахисту.
Публічно клеймити агрессора – і тримати в країні російські банки.
Лякати віяловими відключеннями електроенергії – і продавати обленерго російському бізнесу.
Закликати до боротьби з корупцією – і вибудовувати корупційні схеми товарообігу з ОРДЛО.
Клястися у вірності демократії – і спиратися винятково на силовиків.
Судити попередню владу – і в точності повторювати її злочини.
Постійно говорити одне – а робити протилежне.
Аморальність вищого гатунку у тих, хто згадує Бога при кожному чиху.
Президент Порошенко — натхненник і режисер цього шоу переможного фарисейства. Але подвійна мораль обов’язково вилазить боком. Тому що з лицемірами і брехунами припиняють розмовляти і слухати. Їх починають судити за справами. А потім — за статтями кримінального кодексу. Добре, якщо не за бажанням розгніваних громадян.
І будемо сподіватися, що нинішній епізод — це пожиттєве щеплення для України від лицемірства влади.
Олександр КОЧЕТКОВ, політолог
