• Сьогодні: Четвер, 23 Вересня, 2021
Інфо ПС

Дивуюся, наскільки повільно тут ідуть реформи!

Роман Шеремета – відомий український науковець, якого торік «Forbes» назвав одним із двох найкращих українських економістів (другий – Юрій Городніченко). Рідним містом Романа є Івано-Франківськ. Тут у 2004 році він майже одночасно здобув освіту економіста у Національному університеті нафти й газу та фах правознавця у Прикарпатському національному університеті ім. Василя Стефаника. Нині – доцент Школи менеджменту Уезерхед при Університеті Кейс Вестерн Резерв (США).

sheremeta

В Україні забагато університетів

В американських університетах вчать, як генерувати ідею. Там цінують людину, яка може створити нову ідею, новий бізнес, нову методологію, патент чи започаткувати досі невідому дослідницьку працю. Освіта – це загальне поняття. У ній головне – вміння мислити. Українські студенти часто зізнаються, що, коли після закінчення вузів йдуть на роботу, змушені вчити все з нуля. Переконаний, завдання університету – дати студенту не практичні навички, а навчити його думати.

Проблема системи вищої освіти в Україні ще й у надмірній кількості вузів. На 1 мільйон людей припадає більше 6 університетів, тоді як у Великій Британії цей показник складає 2,4. А там працює модель вищої освіти, до якої ми прагнемо. Отже, треба урізати кількість університетів. В Україні з’явилося багато приватних вишів. Начебто як у Америці. Але там університети не працюють на прибуток, лише на фонд розвитку. У Гарварді, якщо є прибуток, то його скеровують на розвиток університету – і в жодному разі не для наповнення чиєїсь кишені. Там усі отримують лише зарплати, тоді як в українських приватних вишах – прибуток. Звідси і мотивація – дати дипломи якомога більшій кількості студентів. Переконаний, в Україні забагато університетів. Нам треба зосередити увагу не на їхній кількості, а на якості освіти.

Студенти теж мають оцінювати роботу викладачів. Об’єктивно і анонімно. Тоді ми зможемо виявити хабарників, прогульників. Тоді з’являться і засоби впливу на викладачів, і стимули для роботи. Друге. Університети мають працювати на конкурентній основі. Стипендії студенти мають заробляти, а не просто їх вимагати. За стипендію студенти повинні змагатися.  Стипендія має стати стимулом для навчання. Так само і для викладацького складу. При визначенні зарплати мають бути враховані рейтинг серед студентів, кількість наукових публікацій. Коли такі елементарні принципи ми зможемо запровадити в систему вищої освіти України, тоді можна очікувати на позитивні зміни.

Експеримент – це контрольований процес, а не «авоська»

Погодитися на переїзд сюди для викладацької роботи я не можу, бо експериментальної економіки, в якій я фахівець, в Україні просто не існує. Першу експериментальну лабораторію ми будемо зараз створювати у Харківському національному університеті.        Експериментальна економіка – це метод дослідження економічних факторів, процесів. До прикладу, ми прагнемо в Україні до економічних реформ. Уряд пропонує зміни, посадовці озвучують багато теорій про їхні переваги. Що роблять економісти? Можуть проаналізувати, як ці реформи працювали в інших країнах. А ще можуть провести міні-експерименти. До прикладу, в Івано-Франківську хочуть продавати землю на аукціонах. Я можу запропонувати 10 різних аукціонів. Який буде кращий, ми не знаємо. Тому перед їх запровадженням я проведу кілька експериментів, аби знайти правильний. Результати дадуть мені не теоретичну чи емпіричну відповідь про переваги цих аукціонів, а реальну модель найкращого саме для Івано-Франківська. В Америці таким чином відбуваються реформи і ухвалюються рішення. «Facebook», «Google» та інші компанії постійно експериментують, досліджують, щось змінюють і дивляться, як це працює, як на це реагують люди. Ви можете навіть не усвідомлювати того, що берете участь у глобальних експериментах.

Експеримент – це контрольований процес, а не «авоська», на кшталт «а може, щось із цього вийде». Це не стрільба у ціль із заплющеними очима. Так, в Україні часто ухвалюють рішення без економічних досліджень. Економічна ситуація тут – складне питання, бо є великий вплив багатьох чинників. Маємо присутність агресора, ментальність людей.

Є проблема і в тому, що гривня в Україні дуже знецінена. Думаю, правильний курс має бути на рівні 13-14 гривень за долар. Завищений курс долара до національної валюти б’є по добробуту людей, вони не можуть придбати автомобілі, квартири. Ця рівновага має відновитися, і тоді з’явиться добрий стимул.

Попри все, я бачу позитивні зрушення в багатьох аспектах. Але одночасно дуже дивуюся, наскільки повільно тут ідуть реформи. До прикладу – електронне декларування. Реально – це чудова пропозиція. В Америці через мережу Інтернет можна знайти зарплату будь-якого професора, губернатора чи іншої людини, яка працює на державній службі. А це означає, що можна проконтролювати, чи відповідає її рівень життя зарплатні. Не розумію, чому таку чудову ідею, яка лише поліпшить економіку України, так довго запроваджують. Ніби хтось її блокує. Сертифікація – це не проблема, особливо коли ЄС ставить ці вимоги.

Наступне. Скасування мита на ввіз автомобілів. Це питання я особисто лобіював у Верховній Раді. Мій друг, європейський комісар, просив мене написати листи до парламентарів про перевагу таких нововведень. Адже, по-перше, це чудовий політичний крок, який позитивно сприйме суспільство. Друге – це покращить економіку в країні. Негативні чинники, які перерахували українські політики у цій реформі, реально не викличуть критики жодного розумного економіста.

І навіть, коли скасували ці збори, Президент, не розумію навіщо, викладає додаткові вимоги: авто – тільки для себе, обмеження у три роки… Головний аргумент – захист власного виробника. А скільки їх на нашому ринку? Які ви бачили солідні продукти українського виробника? Наш виробник був монополістом, який заробляв надприбутки через блокування таких законів. Для того, щоб український виробник створював добрі авто, він має працювати в умовах конкуренції, воювати з німецькими компаніями за споживача. Якщо вони не можуть воювати, то нехай ідуть із ринку. З’являться інші компанії. Той самий «Mercedes» прийде і буде виробляти тут свою продукцію. Тим паче, все йде до того, щоб розвивалися підприємства, які працюють на експорт, бо у нас дешева робоча сила.

Аргумент про захист свого виробника не відповідає економічним законам ринку. Припускаю, що є група людей, яка лобіює ці обмеження перед Президентом. Той, очевидно, мусить з ними рахуватися, тому і з’явилися ці додатки до рішення.

Нині Америка як ніколи цікавиться Україною

Рідко можна знайти американця, який не знає про нашу країну. Коли зізнаюся, що народився в Україні, мене навіть інколи кавою пригощають, аби більше розпитати про ситуацію тут. Громадяни США реально підтримують Україну. Вони знають, звідки ростуть ноги у цьому конфлікті. Тому Сенат і Конгрес США проголосували бюджетом за підтримку України. Це факт.

Українцям треба змінити свою ментальність

Нам треба здолати те, що ми набули за радянської системи. Ми звикли жити при соціалізмі, без ринкової економіки. Тому перш за все нам треба змінити свою ментальність. Друге – це духовність. Пам’ятаю, тут я ходив до католицької школи, але жодного разу не читав Біблію. То який я християнин? У США більшість людей знають, що людина сама має пізнати Бога, шукати духовну опору для свого життя, а не лише відстояти у церкві дві-три години. У США я усвідомив, що, як віруюча людина, повинен сам вивчати Біблію, і тоді питання справедливості, довіри стають на зовсім іншому місці, бо я живу за Божими законами. На своєму веб-сайті я говорю про це відкрито, не ховаючись.

Я був вражений, коли почув, що недавно Apple закупив в українців додаток до телефонів, який допомагає робити фото. Розробник цієї концепції навіть налагодив в Україні її виробництво, яке є значно дешевшим і більш якісним. Я цікавлюсь усім, що відбувається в Україні. Бажаю молодим людям вчитися генерувати ідеї, бо тоді за них боротимуться кращі компанії світу. Коли в Україні будуть такі студенти, тоді сюди прийде й капітал. Обов’язково.

Ірина Дружук

Вересень10/ 2016

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України