• Сьогодні: П’ятниця, 25 Вересня, 2020
Інфо ПС

ДВІЧІ В ОДНУ РІЧКУ…

Дивлюся на фото від 1918 року і згадую численні мемуари простих обивателів того часу. Рускоязичниє кієвлянє всіляко ігнорували спроби української влади протистояти озвірілій більшовицькій Москві. На заклик уряду допомогти українському війську, українській державі, відповідали глумом. Тицяли пальцями в українізовані вуличні вивіски і реготали.

kuiv2

А коли більшовики вперше у 1918 році вибили українське військо з Києва, обивателі миттєво зібрали необхідну грошову контрибуцію у 5000 000 рублів. Але це мало вже їм допомогло: більшовицькі банди здирали погони на вулиці з офіцерні, яка з погордою відмовляла молодій українській державі у допомозі. Здирали погони і розстрілювали без суду і слідства. В Маріїнському парку окупант влаштував “штаб Духоніна”, де розстріляних воєнспеців складали сотнями в штабелі. Жодна контрибуція не зупинила масових грабунків і гвалтувань.

Київський обиватель зрозумів тоді свою помилку? Зовсім ні. Кієвлянє рускоязичниє раділи, коли німці зайшли з українськими воями в місто. Німцям! А українство і все українське продовжували зневажати, за що ще не раз заплатили ріками крові…

Щось зрозуміли з історії сучасні рускоязичниє кієвлянє? Дуже і дуже сумніваюся.

Віктор ЛЕШИК

Січень24/ 2017

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України