• Сьогодні: П’ятниця, 3 Грудня, 2021
Інфо ПС

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ? (Василь Алєксєєв)

Повний пі… або чому Заплатинська сільська рада опинилася в Дашавській, а не в Нежухівській громаді

 baranetskyj Ось якої думки про це аналітик ГО «Європейський діалог» Тарас Баранецький:

  «(БЕЗ)перспективний план Стрийщини

 4 жовтня 2016 року на засіданні постійної депутатської комісії Львівської обласної ради була розглянута та підтримана ініціатива Львівської ОДА «Про схвалення змін до проекту Перспективного плану спроможних територіальних громад Львівщини (в частині Стрийського району)». Відповідно до підтриманих змін, на Стрийщині мають бути сформовані 4 об’єднані громади: Грабовецька (створена в 2015 році), Дашавсько-Нежухівська, Стрийська та Моршинська.

Здавалося б, 4 громади в районі – нічого надзвичайного. Але все найцікавіше не в кількості громад, а в їх конфігурації.

Стрийщина до реформи – це 2 міста обласного значення – Стрий та Моршин, 1 селищна рада – Дашавська та 39 сільських рад. Чисельність населення (разом з містами) становить трохи більше 135,0 тис. осіб, з них майже половина – населення міста Стрия.

Як і на скільки частин ділили Стрийщину?

     У Перспективному плані, схваленому обласною радою в 2015 році, на Стрийщині передбачалося 10 громад (рис. 1). stryjshhyna

Такий формат мав ряд недоліків:

місто Стрий залишалося в територіальній ізоляції,

передбачалося кілька завідомо неспроможних громад – Миртюківська (населення 3,0 тис. осіб), Семигинівська (населення 4,0 тис. осіб), Стрілківська (5,3 тис. осіб), Гірненська (5,9 тис. осіб).

    Перевагою було те, що територіально всі громади були компактними, тобто без явних периферійних зон.

У 2015 році була створена Грабовецька громада, до складу якої увійшли сільські ради з Дулібської (крім Дулібської сільської ради) та Гірненської (Довголуківська сільська рада) громад. Таке об’єднання суттєво «сплутало карти» в районі. Крім того, в грудні 2015 року Кабінет Міністрів України не затвердив територій двох громад – Гірненської та Семигинівської.

На Стрийщині, як і у всій Львівській області, почався процес доопрацювання/формування альтернативного Перспективного плану.

На початку червня 2016 року Львівською обласною державною адміністрацією до обговорення були запропоновані 3 варіанти формування територій спроможних громад Стрийщини – 2 громади, 5 громад і 7 громадВ жодному з цих форматів не згадувалося місто Стрий.

    При форматі «2 громади» на Стрийщині планувалися 3 громади – Нежухівська, Моршинська та Стрийська. При цьому Нежухівська громада мала б об’єднати майже всю територію району. До Моршинської міської громади мали б долучитися лише Лисовицька та Воле-Задеревацька сільські ради. Затвердження Перспективного плану в такому форматі майже гарантовано передбачало втрату повноважень для вже створеної Грабовецької громади. Місто Стрий залишалося в територіальній ізоляції.stryjshhyna2 При цьому у форматі «5 громад»(рис. 2) Грабовецька громада мала об’єднатися з територією Нежухівської потенційної громади. Тобто, швидше за все, такий формат передбачав би втрату повноважень та статусу «спроможної» для Грабовецької громади. Місто Стрий знову залишалося в територіальній ізоляції.

stryjshhyna3При форматі «7 громад» (рис. 3) Грабовецька громада мала об’єднати вже територію колишніх Дулібської та Гірненської громад (Дулібська, Гірненська, Верхньостинавська, Нижньостинавська та Лубинцівська сільські ради). Що знову призвело б до втрати нею повноважень та статусу. Місто Стрий – знову в ізоляції.

На початку вересня Львівська обласна державна адміністрація винесла на розгляд обласної ради ще один варіант Перспективного плану Стрийщини (рис. 4).

stryjshhyna4 Документ передбачав формування 6-ти громадГрабовецька громада передбачалася в своїх межах, що гарантувало їй збереження повноважень та статусу. Місто Стрий – у територіальній ізоляції. Проблемними, з точки зору зон доступності, виглядали Дашавська та Дулібська громади.

Проблеми з доступністю на Стрийщині є наслідком перш за все відсутності автомобільних мостів через річку Стрий, яка розділяє район. Такий міст є в Стрию. Через те, візуально близькі (особливо на карті) території часто можуть бути суттєво віддаленішими щодо транспортної доступності.

На момент оприлюднення такого варіанту Перспективного плану Стрийщини вже була створена ще одна об’єднана громада – Нежухівська. До складу громади увійшли Нежухівська, Голобутівська, Завадівська, Ланівська та Заплатинська сільські ради. Такий варіант Перспективного плану виявився неприйнятним для районної влади. Тому на чергове засідання профільної депутатської комісії був винесений ще один варіант Перспективного плану Стрийщини (рис. 5).

stryjshhyna5

В такому варіанті передбачені 4 громади: Грабовецька (у своїх межах), Стрийська (як у всіх попередніх варіантах – в ізоляції), Моршинська та Дашавська. Найцікавішою є остання громада – Дашавська, яка займатиме площу 620 км2 – майже ¾ всієї площі Стрийщини. Наразі незрозуміло, де буде адміністративний центр такої громади.

Зрозуміло, що такий формат можливого об’єднання є не просто дивним, але й шкідливим для регіонального розвитку. Тому постає логічне питання: навіщо так мудрувати? Причин або пояснень цього є кілька. 

(не)Бідний Нежухів

    Однією з причин таких кульбітів при формуванні Перспективного плану є бажання економічно зрівноважити всю територію району. Справа в тому, що основне бюджетоутворююче підприємство на Стрийщині – «Леоні» знаходиться на території Нежухівської сільської ради. На підприємстві працює близько 6,2 тис. працівників. Податки з підприємства становлять більше 50% загального фонду районного бюджету. У випадку формування Нежухівської громади, «дірка» у районному бюджеті становитиме близько 40 млн. грн. Саме тому вже створену Нежухівську громаду «не впускають» на перші вибори, при цьому маніпулюючи форматом Перспективного плану.

     Нежухівська громада створена у червні 2016 року у складі 5-ти сільських рад. При тому, що Кабінетом Міністрів України вона затверджена у складі 4-х. «Каменем спотикання» є Заплатинська сільська рада, яка передбачалася у складі Угерської громади. Це значить, що формально Нежухівська громада не відповідає Перспективному плану та не буде визнана спроможною навіть при схваленні законопроектів «Про олійну пляму».

Змінити Перспективний план «під Нежухів» та «відпустити» на перші вибори означає отримати величезний дефіцит в районному бюджеті на наступний рік. Надходження податку на доходи фізичних осіб на цій території суттєво перевищують середні по країні. Це означає, що бюджет такої громади матиме значну реверсну дотацію, тобто вилучення коштів у Державний бюджет. Для мінімізації такого вилучення до Нежухівської сільської ради намагаються «приклеїти» бідніші територіальні громади. Фактично ж виходить «клеять» майже весь район.

«Невидимий» Стрий

    Формат потенційного об’єднання на Стрийщині виглядав би «цивілізованіше», коли б районна влада розглядала місто Стрий, як адміністративний центр потенційної об’єднаної громади. У Стрию проживає половина населення Стрийщини, знаходяться медичні та освітні заклади, зареєстровані підприємства та районні установи. А також, що дуже важливо, саме в місті знаходиться автомобільний міст через річку Стрий, яка розділяє район на ліво- та правобережний. Тому більшість жителів району все одно їздять через м. Стрий.

Чому керівництво району та області не змогло знайти політичного компромісу зі Стрийським міським головою? Чи потрібен такий компроміс на етапі формування Перспективного плану? Ці питання наразі відповіді не мають. Але від такого формату Перспективного плану з «невидимим Стриєм» страждати будуть усі – і жителі району, і жителі міста.

Кмітливий Моршин

     У цьому балагані зовсім випадає з уваги ситуація навколо найменшого міста обласного значення на Львівщині – Моршина. У Перспективному плані 2015 року до складу Моршинської громади були включені ще 4 сільські ради – Дідушицька, Воле-Задеревацька, Лисовицька та Станківська. У варіанті, винесеному ОДА на розгляд обласної ради у вересні 2016 року, до складу Моршинської громади передбачалося включення лише 3-х сільських рад – Воле-Задеревацької, Лисовицької та Станківської. А в остаточному варіанті, запропонованому районною владою та схваленою профільною депутатською комісією, «залишилося» лише 2 сільські ради – Лисовицька та Станківська.

Причина таких змін – можливість приєднати дані сільські ради без проведення перших виборів відповідно до законопроекту «Про олійну пляму». Більшу кількість сільських рад приєднати без перших виборів неможливо.

Стан справ навколо Моршинської громади впливає лише на розвиток територій, які увійдуть чи не увійдуть до її складу, та мало впливає на розвиток Стрийщини. Хоча згідно з нормативними документами територія Моршинської громади мала б бути суттєво більшою.

Замість висновків

    Перспективний план Стрийщини у форматі «4 громади» є нереальним при добровільному об’єднанні. Тобто при його схвалені є велика ймовірність, що на Стрийщині добровільно сформується лише Моршинська громада. А вся «необ’єднана» Стрийщина ще на кілька років забуде про децентралізацію та розвиток.

Вірю, що обласні обранці 11 жовтня скерують такий документ на доопрацювання».

    Віра автора цієї статті, аналітика Тараса Баранецького не виправдалась.

sesiya

    На жаль, 8 листопада Львівська обласна рада схвалила зміни до проекту Перспективного плану спроможних територіальних громад Стрийського, Сколівського та Пустомитівського районів. Так, у межах Стрийського району планується утворити чотири об’єднані територіальні громади (ОТГ): Стрийська міська громада, Грабовецька сільська громада, Моршинська міська громада, Дашавська сільська громада. Хоча проектами рішень, підготовленими на цю сесію і з якими можна ознайомитися тут, було передбачено створення 5-ти ОТГ.

Таким чином, обласні депутати, які далекі від проблем, що їх не стосуються, в тому числі й децентралізації на Стрийщині, під диктовку районної влади наплювали на волевиявлення сільських громад, що добровільно вирішили об’єднатися навколо Нежухова, і створили неефективного, неповороткого в управлінні, віддаленого від сільських громад «монстра» у вигляді дублера тієї ж таки адміністративно-територіальної одиниці – Стрийського (Дашавського!) району.

Схоже, нинішні керівники та апаратники Стрийщини завчасно застовбили собі дохідні місця у майбутньому великому Стрийському (чи Дашавському) «колгоспі». Із такої децентралізації знову вийде централізація – лише переінакшена. А по суті – чергова ПРОФАНАЦІЯ чергової РЕФОРМИ.

Стара система вперто не хоче здавати свої «совкові» позиції, опираючись будь-яким змінам або ж вихолощуючи їх прогресивний зміст різноманітними маніпуляціями. Про законодавчо гарантовану ДОБРОВІЛЬНІСТЬ і усвідомлений ВИБІР громад вже не йдеться…

Василь Алєксєєв

Листопад09/ 2016

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України