• Сьогодні: Субота, 4 Грудня, 2021
Інфо ПС

Дещо про Валентина Мороза і чекістські “політтехнології”

moroz

У 1970-ті найславнішим радянським політв’язнем був – ні, не Сахаров – а український історик Валентин Мороз. Саме його виступ на відкритому суді в січні 1966 р. став першим в СРСР публічним “правозахисним”. Роки одиночного ув’язнення, голодівок, примусових годувань. Роки петицій, протестів, маніфестацій під радянськими посольствами по всьому світу. “Free Valentyn Moroz!” – було найпопулярніше гасло міжнародних правозахисних організацій. І в 1979-му славетного в’язня нарешті випустили – обміняли, разом із 4-ма іншими, на двох упійманих радянських шпигунів. Коли він прилетів до США, розістеризоване діаспорне жіноцтво падало перед ним навколішки. Цілували руки. Кричали: “Слава майбутньому Президенту України!”

Тим більшим став наступний шок. Випущені слідом за ним дружина й син не впізнавали чоловіка й батька. Ніби відбулося “переформатування особистості” – колишні дрібні “вади характеру” роздулися до мегаломанського масштабу, і вся поведінка Мороза на Заході виглядала суцільною компрометацією українського правозахисного руху.

moroz2

“Казус Мороза” досі належно не проаналізовано. Зрозуміло, що, доки Москва тримає в секреті архіви КГБ, це й неможливо. Але це не привід не винести з нього бодай елементарні уроки. І з них головний: у чекістській тюрмі людина, попри всю можливу увагу “всього прогресивного людства”, перебуває в “чорному ящику” – є об’єктом “закритого експерименту”. На неї професійно чиниться постійний, 24 год на добу, тиск – інформаційний (їй створюють викривлену “картину світу”), психологічний (на те працюють спецлабораторії), фармакологічний (навіть Леонідові Плющу, якого французькі лікарі визнали здоровим, довелося після звільнення півроку лікуватися!), і бозна-який іще. Що довший термін експерименту, то більше шансів, що на виході з “чорного ящика” тюремники продемонструють “прогресивному людству” вже не суб’єкта власної волі, а несамовільного рознощика “зашитих” ними “програм” – Вінстона Сміта, випущеного з “кімнати 101”.

І не розуміти цього, МОВЧАТИ про це, ба більше – створювати гучну презумпцію “героїзму й незламности”, поки жертву замкнено в “чорному ящику”, – значить грати на стороні тюремників.

raisa-moroz Рекомендую спогади Раїси Левтерової-Мороз, героїчної жінки й Великої Українки родом із Донбасу (з приазовських греків), як книжку, конче потрібну ВСІМ.
Мастрід, що його слід вивчати в школах.
Уважно. З олівчиком. Не минаючи ні титли.
Повний текст спогадів за лінком: http://library.khpg.org/files/docs/1358354582.pdf

Оксана Забужко

Вересень27/ 2016

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України