• Сьогодні: Субота, 26 Вересня, 2020
Інфо ПС

ЧИ ЗАВЖДИ «НАШІ» СПРАВДІ НАШІ або КОМУ ВІЙНА, А КОМУ…

         В Росії працює вшестеро більше «дочірніх» українських компаній, ніж російських в Україні. Ще майже 13 тис. українських компаній мають російських засновників або бенефіціарів, повідомляє видання «Мінфін».

        Чим займаються ці компанії та в яких регіонах зареєстровані, йдеться у дослідженні системи для перевірки контрагентів YouControl, яка розмістила у вільному доступі інформацію про компанії з РФ.

        Незважаючи на напружені українсько-російські стосунки, в Росії все ще є філії українських компаній. Так, згідно з даними російського реєстру ЕГРЮЛ, 85 компаній, що займаються оптовою торгівлею, та 84 некомерційні організації все ще мають відкриті філії в російських містах. Також свої підрозділи мають компанії, задіяні в операціях з нерухомістю, будівництві та тимчасовому розміщенні харчування.

      Економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина говорить, що інколи в українських компаній немає іншого вибору, окрім як продовжувати постачати свої товари в Росію. Особливо це стосується металургії, де ланцюги виробництва були зав’язані на Росію ще з часів Радянського Союзу. Ця залежність зберігається і досі.

        Найбільше компаній, що засновують філії в Росії, з Києва, таких згідно з даними ‒ 210. Також засновниками юросіб в Росії є 70 компаній з Криму, 56 ‒ з Донецької області, 55 ‒ з Харківської, 48 ‒ з Дніпропетровської та 30 із Запорізької області.

       При цьому на західній Україні майже відсутні компанії, що є засновниками юросіб в РФ.

       Згідно з даними російського реєстру ЕГРЮЛ, філій російських компаній в Україні значно менше, лише 104. Однак, філії ‒ не єдиний тип зв’язку, який може існувати між компанією в Україні та Росією. Так, за даними Єдиного державного реєстру (ЄДР), в червні 2020 в Україні працювало 12970 компаній, які мали російських засновників або бенефіціарів. При цьому, із реєстру видно, що компаніями володіли різні особи і вони не були сконцентровані в одних руках.

       За даними ЦЕС, останні 10 років російська присутність на західній Україні впала (окрім Закарпатської області), а зросла найбільше в Закарпатській, Сумській, Черкаській, Кіровоградській та Чернігівській областях. Але це не обов’язково свідчить про систематичне збільшення російської присутності: наприклад, в Закарпатській та Черкаській областях ключовим чинником було придбання російською компанією місцевого обленерго.

       Дарія Михайлишина говорить, що деякі російські компанії приховують справжнього бенефіціара та не вказують це в реєстрі всупереч закону. Ці компанії хочуть «сховатися» від українських санкцій та продовжувати працювати в Україні.

       Ексгенеральний директор НАК Нафтогаз України Юрій Вітренко вважає, що тільки ринок капіталу може допомогти справді знизити російський вплив в Україні. «Для того, щоб зменшити російський вплив в Україні, потрібно зменшити вплив російських інституцій, а для цього потрібно запропонувати альтернативу. Така альтернатива є ринок капіталу. Успіхи в газовій сфері це демонструють. В центрі всіх запроваджених реформ були не політики, а ринок», — каже він.

        Хоча російська присутність в Україні дещо скоротилась за останні 10 років, багато російських компаній продовжують функціонувати в Україні. При цьому, російські компанії розташовані переважно в Києві, а також на східній Україні. Українські компанії також продовжують вести бізнес в Росії будучи як членами російських некомерційних організацій, так і засновниками комерційних організацій в Росії.

       «Наскільки етичним є співпраця з країною-агресором кожна українська компанія вирішує самостійно. Звісно, така діяльність наражає на репутаційні ризики», — зауважує заступник директора YouControl з юридичних питань Данило Глоба. Щодо юридичних ризиків, то, на його думку, вони можуть виникати у випадку, коли юрособи або пов’язані із ними фізособи, котрі представляють їх інтереси, знаходяться під українськими або міжнародними санкціями.

Серпень04/ 2020

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України