• Сьогодні: Вівторок, 9 Березня, 2021
Інфо ПС

БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ГЕНПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ РЯТУЄ УКРАЇНСЬКИХ ОЛІГАРХІВ НА ЗАХОДІ

Якби українська прокуратура співпрацювала з американською в повну силу, американцям не потрібно було б покладатися на індійську справу Фірташа. Думаю, що якби вони покладалися на українські справи і докази, справа була б набагато міцнішою. Бо основний його бізнес є в Україні, а не в Індії.

Я радий, що його екстрадують до США. Добре, що його будуть судити. Чи його визнають винним, я не впевнений. Але, чесно кажучи, добре, що хоч щось робиться, що хоч хтось робить щось значуще для того, щоб покласти край цій безкарності.

    У зв’язку з корупцією Захід наклав санкції на кількох українських громадян, і це було дуже позитивно. Але мені дуже шкода, що багато з цих людей вже покинули список осіб під санкціями. Останнім таким прикладом був Юрій Іванющенко, якого виключили з санкційного списку кілька тижнів тому. Це було прямим результатом бездіяльності української прокуратури.

Українські слідчі органи мали розслідувати діяльність цих людей та встановити факти, за які їх треба було притягнути до відповідальності. І якби це було зроблено, ці люди б залишилися у санкційному списку Європейського союзу.

Результат цього є трагічний. Бо українська держава не змогла повернути сотні мільйонів доларів з-за кордону, які вона могла б використати на сьогоднішні нагальні потреби українців. На мою думку, працівники прокуратури, які не змогли цього домогтися, повинні були б понести відповідальність. Вони мають відповісти на запитання, чому вони не змогли вирішити це першочергове завдання. І якщо б у результаті з’ясувалося, що вони діяли свідомо, то їх потрібно було б за це покарати.

Переслідувати людину на Заході за злочини, скоєні в Україні, надзвичайно важко. Бо, знову ж таки, тут потрібна співпраця з українськими слідчими органами. Без цієї співпраці неможливо конфіскувати їхнє майно. Бо для цього потрібно довести, що гроші походять зі злочинних джерел. А для цього потрібна участь української сторони.

Так, чесні та ефективні українські слідчі існують. Давід Сакваралідзе та Віталій Касько – обидва дуже важко працювали, щоб довести подібні злочини, поки їх не звільнили з прокуратури. І це також треба було розслідувати, знайти відповідальних та змусити цих людей відповісти. Бо українці мають право знати, що десятки чи сотні мільйонів доларів, які українська держава не змогла повернути, були втрачені ще й тому, що цьому не сприяла прокуратура.

Це дуже важливе питання. Чи ми говоримо про братів Клюєвих в Австрії, чи про Дмитра Фірташа в Британії, Віктора Януковича у Швейцарії, чи Юрія Іванющенка в Монако – це є люди, які протягом тривалого часу були не просто частиною системи, але і обличчям країни. І як змусити західні країни не брати їхні гроші? Думаю, що найпростішим і найдієвішим способом переконання західних країн не торкатися їхніх грошей було б притягнути їх до відповідальності в Україні.

Якби вони були засуджені злочинці, вони б не змогли закоренитися у західних країнах. Я знову повертаюся до того, що розслідування та суд мають відбуватися в Україні. Ці злочини мають бути доведені в Україні і зупинені в Україні. Бо коли гроші вже вивезені з країни, повернути їх назад практично нереально.

Так, звичайно, я погоджуюся, що західні банки також несуть свою частину відповідальності за допомогу у вчиненні злочину. Але подивіться на випадок Павла Лазаренка. Його заарештували в 1999 році. Його заарештували, судили і вже випустили у Сполучених Штатах. Але його гроші не вдалося повернути в Україну, не зважаючи на це.

Олівер БУЛЛОУ, британський журналіст-розслідувач

Березень19/ 2017

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України