• Сьогодні: Понеділок, 30 Листопада, 2020
Інфо ПС

БЕЗ МАСКИ ПРО МАСКИ

Поголовне носіння масок чимось нагадує перемогу радикального ісламізму – воно теж дає фальшиве почуття впевненості й «бар’єра».

Маска, утім, є беззаперечною, здалеку помітною ознакою повного підкорення авторитетові, тобто владі, без огляду на те, наскільки цей захід є виправданим – маска виказує чемного, вірусо- і державобоязливого громадянина. Для цього ж у роки мого дитинства служив радянський прапорець, приліплений на вікно (важко тут не згадати Апокаліпсис Івана Богослова (13:17): «щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його»).

Маска стала предметом загальної одержимості, взаємного стеження, нагадування, викриття і доносів, люди стали «святішими за Папу Римського» – я ніколи не плекав великих ілюзій щодо людської природи, але те, що ми спостерігаємо і зазнаємо тепер, перевершило всі найгірші очікування. Знагла кожен недоріка, кожна баба-пліткарка перетворилися на стражів громадського порядку й абсолютно безсумнівного ЗАГАЛЬНОГО ДОБРА, стражів святого грааля стерильності: «Ви тут що, хочете своїми вірусами інших наразити на небезпеку?!» (а колись казали: «Ви що, проти миру та соціалізму?!»).

Маска недарма нагадує намордник, символ мовчання – зловмисна людина могла б навіть подумати, що маска служить переважно для приниження своїх носіїв.

Ми непомітно перейшли на систему директивного управління, в основі якої лежить старий азійський принцип: правда – те, що спадає на думку начальства.

 

Олег ФИЛИК  

Квітень17/ 2020

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України