Як правило, заснування приватного бізнесу чи започаткування власної справи в будь-якому місці чи місті зазвичай починається з ідеї, фінансового плану, іноваційного хисту і т.д.
Тільки не в Стрию.
Тут все бере свій початок з землі… З безцінної стрийської землі, яка з барського плеча незмінного стрийського бургомістра наділялася «ЗАДАРМА» «НУЖНИМ» людям, часто далеко не стриянам, а скромна маржа від таких щедрих жестів мера мільонами американських доларів поверталася до країни походження власне тих самих доларів.
Якщо комусь така цифра з шістьма нулями в іноземній валюті здаються перебільшенням, я готовий розсіяти тупий муніципальний скепсис методом звичайнісінького статистично-арифметичного фактажу.
Отож візьмемо до прикладу розріз у останніх десять років, виключно з мотивів обмеження себе від скиглень мерських креолів на кшталт «а то не ми», «а тоді був мером Дмитришин» і тому подібне!
Отож стартуємо з 2007 р. Станом на 01.01.07 р. в м.Стрию нараховувалося 1698,0 га землі, 236,0 га – у власності юридичних та фізичних осіб, 1462,0 га – у власності держави. Зокрема: сільськогосподарські підприємства – 12,29 га; землі житлової та громадської забудови – 807,46 га; промислові та інші підприємства – 198,45 га; підприємства та організації транспорту – 150,33; землі Міністерства оборони – 99,53 га; лісогосподарські підприємства – 2,19 га; водогосподарські підприємства – 1,98 га; землі запасу – 425,77 га.
Впродовж усіх цих років господарники свідомо робили все для того, щоб місто Стрий не мало генерального плану, адже саме генплан є основним юридичним документом, який дає чітку уяву про номінальні площі, коригування меж чи будь які дії чи правочини з міською землею. Натомість обмежувалися постійним внесенням змін до детальних планів територій.
Ідейним натхненником такої схеми був і залишається світило стрийської архітектури, щасливий власник майже десятка земельних ділянок у м. Стрий та скромної творчої майстерні у центрі міста Олександр Петрович Похило. Цей скромняга заслуговує на окремий розділ, який обов’язково з’явиться незабаром, а тим часом продовжимо…
Отож, якщо ми подивимося на сучасний стан земфонду міста, навіть без деталізованого дослідження з усіма щорічними передбаченнями збільшення площі земель під житловою та громадською забудовою, та останні містобудівні обґрунтування бачимо, що частка земель, яка опинилася у власності фізичних та юридичних осіб збільшилася більше, ніж втричі, а землі сільскогосподарського призначення системно і послідовно почали перетворюватися в землі житлової та громадської забудови, змінюючи цільове призначення – як потрібно, кому потрібно і за скільки треба.
А тепер давайте підрахуємо – ринкова вартість Стрийської землі з різними експлуатаційними характеристиками (розмір і конфігурація ділянки, рівень інженерної підготовки площі, функціональне використання прилеглої території, рівень інженерно-транспортної інфраструктури, рівень інфляції, кон’юнктура ринку і т. д.), як не крути, а становить в середньому 1,5-2 тисячі доларів за сотку.
Що ж отримало місто – міський бюджет – за десять років відчуження чи будь-якої іншої форми володіння своїми землями, яка чомусь опинилася або в близькому оточенні васалів міського голови, або у скромних руках слухняних місцевих депутатів і чиновників? Якщо підбити підсумки вибіркових звітів і фрагментів незрозумілих службових доповідей на депутатських комісіях, – орієнтовно півмільйона гривень в цілому.
Вдумайтесь – 20 тисяч доларів!!! Упродовж десяти років за сотні гектарів землі ринковою вартістю в майже 2000 уо за сотку!!!!
Схоже, що маленькому заможному містечку Х, не буду називати (персональна інфа), в американському штаті Огайо ну дуже навіть пощастило з багатим інвестором зі збіднілого Стрия!!!
ОТ ТАКА ВОНА – ГОСПОДАРКА!!!
Олег ФИЛИК
