Душа світліє. Бог рукою водить…
WHO is WHO в нашій державі…
Повітрям свободи сьогодні в країні вже мало хто дихає – ним надувають. Політична радіація, вразивши дихальні шляхи великого співучого народу, почала давати ускладнення на голову. У велику історичну шпарку між радянським совком і українською мітлою напевно мусить провалитися кілька поколінь, в тому числі і моє.
Читати новину →НАЙСТРАШНІШЕ – КОЛИ ВЖЕ НІЧОГО НЕ ЧЕКАЄШ…
Любити Стрий? – Вибачте, не розумію. Я вам так скажу: не треба любити Стрий – любіть стриян.
Влада надривається турботою про місто, відбиток її чобота на людському обличчі просто вже не можливо не помічати. Чому? Та тому, що мудрі задають питання, розумні знаходять відповіді, а дурні й надалі, як приймали, так і продовжують приймати рішення…
Насправді найстрашніше – це коли вже нічого не чекаєш. Я давно зробив для себе висновок, із ким ми маємо справу… І ці рядки пишу винятково для тих, хто ще чекає нових обіцянок переобіцяти вже наобіцяне.
Читати новину →ПЕТРО ФРАНКО: ДОЛЯ СИНА КАМЕНЯРА
Кажуть, на дітях геніїв природа відпочиває. У випадку із молодшим сином Івана Франка Петром це твердження не витримує критики, адже саме його природа обдарувала щедро. Він міг стати відомим спортсменом, педагогом, військовим, льотчиком, хіміком чи письменником. Власне, чому міг – на усіх цих теренах він здобув неабияких успіхів, ставши співзасновником «Пласту», «батьком» військової авіації Української галицької армії, автором 36 винаходів у галузі хімії (пов’язані зі збільшенням терміну зберігання молока) та кількох книг, які мали своїх читачів і шанувальників.
Читати новину →ЯК БАЙРОН І ПУШКІН ПРО УКРАЇНСЬКОГО ГЕТЬМАНА МАЗЕПУ СПЕРЕЧАЛИСЯ
Славний наш національний герой Іван Мазепа, обраний на гетьманство у 1687 році, упродовж 22 років своєї влади багато встиг зробити для того, щоб об’єднати українські землі в єдиній державі, розпочати її економічне відродження після тяжкого періоду Руїни, активно стимулювати розвиток освіти, науки, культури, відстояти інтереси українського православ’я у суперечках із верхівкою Московського патріархату, зміцнити міжнародний імідж України. Пізніше історики скажуть: «Поки російський цар Петро Перший лише збирався пробивати «вікно в Європу», Україна часів Івана Мазепи вже мала відчиненими двері до Європи». Але саме тому незалежна політика Івана Мазепи бісила російського царя. Результатом їхнього протистояння стала відома Полтавська битва 1709 року, в якій війська Івана Мазепи та його союзника шведського короля Карла ХІІ отримали поразку.
Однак після того і донині російська імперія не переставала боятися і ненавидіти навіть саму згадку імені Івана Мазепи. За розпорядженням Петра Першого Російська православна церква оголосила анафему нашому гетьману й ревно дотримується її ось уже понад триста років. Нам усім відома також і знаменита пушкінська поема «Полтава», це вже така собі, образно кажучи, «літературна анафема», котра й до сьогодні вважається у Росії одним із культових літературних творів. І передусім тому, що поема «Полтава», як і, наприклад, пушкінська поема «Кавказ», написані з одверто шовіністських імперських позицій у ставленні до інших народів.
Читати новину →ІСТОРІЯ – ЦЕ ДУЖЕ ЗЛА ВЧИТЕЛЬКА
Жоден народ у Європі не заплатив такою кров’ю, такою депортацією і морем сліз за право соборно жити у споконвічно своїх українських землях. Це унікальна цінність і берегти її проти всіляких сепаратистів і федералістів треба як зіницю ока. Іншої землі нам ніхто не дасть.
Читати новину →