Душа світліє. Бог рукою водить…
За незалежність і державність нації
Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
За незалежність і державність нації
Масштабна фаза війни з московською імперією, що розпочалася 24 лютого, оголила потребу озвучення провідних сенсів нашої боротьби, котрі водночас є й основними сенсами нашого буття. У зверненні до народу з нагоди ста днів війни президент Володимир Зеленський цілком слушно вказав на ці сенси, через ключові слова: «…є три слова, задля яких протягом вже ста днів після восьми років ми боремось: мир, перемога, Україна»[1]. В такий спосіб ми концентруємо свою увагу на основному для сьогодення – незалежності від Московії, звільненні окупованих територій, розгромі кацапської орди. Свого часу цю генеральну мету для підневільного народу вдало сформулював у вигляді гасла Іван Франко, а згодом повторив у знаменитій «Самостійній Україні» (1900) Микола Міхновський: «Україна для українців!». Відтоді й дотепер це гасло, що не містить шовіністичного, ксенофобського чи расистського підтексту, означає лише одне: Україна без окупантів. Без окупантів і їх холуїв.
НАЙБІЛЬШОЮ ЦІННІСТЮ Є ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ, ЛЮДСЬКА ГІДНІСТЬ
Ніякого проекту майбутнього росії путін не пропонує.
Ми звикли мислити категоріями держави і суспільства. Але частково в наших реаліях це пережиток Радянського Союзу, де була держава, партійний апарат, і було суспільство, яке начебто нічого не могло змінити, перебувало під контролем і впливом. Мислення в цих категоріях зараз може завести на манівці, бо насправді, якщо подивитися на дані соціологічних опитувань, які проводили в росії, – більшість росіян задоволена тим, що робить путін.
Ба більше, якщо почитати їхні телеграм-канали, – вони обурені, що Україна досі бореться, мовляв, путін неправильно керує війною. Виглядає, що путін недостатньо нацистський і вони хотіли б більшого радикалізму. Деякі російські ліберали закидають, що російські командири неправильно воюють на фронті, бо женуть солдатів на забій і не можуть добре організувати атаку. Виявляється, що для них, для лібералів, помилка росії не в тому, що вона почала війну, а в тому, що вона вбиває російських солдатів. Тут розділяти державу і суспільство буде дещо хибним.
Ясна річ, що путін встановив свій режим, він контролює суспільство, але, з іншого боку, це суспільство також було готове прийняти путіна. Воно чекало на такого правителя: через імперські амбіції, імперський ресентимент, бажання повернути «велику росію» – російську імперію. Ось чому «хороші рускі» – це цікаво.
НАШОМУ ТЕРПІННЮ ПРИЙДЕ КІНЕЦЬ!
Я завжди казав, що українці занадто толерантні, завжди себе питав – чому та пасіонарна частина з них, яка готова віддати своє життя на фронті, в тилу зазвичай занадто сердобольна до внутрішніх ворогів. Крім того олуха – Бузини, не відправили на той світ жодного проросійського холуя. А кожен із них вніс свою лепту у впевненість кремля, що їх танки зустрінуть із квітами або принаймні з мінімальним опором…! Проте у патріотів за ці роки війни навіть всередині країни втрати були немалі, і залишилися вони без адекватної відповіді…
Читати новину →ТРЕТЯ СВІТОВА ВІЙНА ВЖЕ ЙДЕ
Надто непримиренними є позиції країни-агресора та країн, що обстоюють принципи демократії та міжнародного правопорядку.
Читати новину →МІФИ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ ПРО 2-ГУ СВІТОВУ ВІЙНУ
МІФ 1: Нацистська Німеччина напала на СРСР «віроломно, без оголошення війни».
«Сьогодні, о 4 годині ранку, без висунення будь-яких претензій до Радянського Союзу, без оголошення війни, німецькі війська напали на нашу країну…». В’ячеслав Молотов, виступ по радіо 22 червня 1941 року.
СУТЬ МІФУ заховалася у двох словах: «віроломно» і «без оголошення війни». «Віроломність» і неочікуваність нападу призвели до поразок першого періоду радянсько-німецького військового конфлікту.
Читати новину →